скачати файл

ГРИНЬКІВ ДМИТРО ДМИТРОВИЧри, де було розіграно саморозпуск організації, і розпорядився кожномузробити в себе «обшук» та понищити все підозріле. Та це тількипришвидшило арешти.15.03.1973 були заарештовані Г., В.-І.шовковий, М.мотрюк, затриманийі за два дні заарештований Р.чупрей, через місяць – Д.демидів.При обшуку в Г. було вилучено заготовку печатки та одне письмоведоручення, патрони до малокаліберної ґвинтівки. Припертийдоказами, того ж дня він здав «арсенал», захований на роботі.Упродовж 2-3 місяців їх винуватили у «зраді батьківщини» (ст. 56КК УРСР), шантажуючи смертною карою або 15-річним ув’язненням.На половині слідства справа була перекваліфікована на ст. 62 ч.1 (антирадянськаагітація і пропаганда), 64 (створення антирадянської організації),81 ч.2 (викрадення державного майна), 140 ч.2 (крадіжка),223 ч.2 (викрадення зброї та амуніції).Івано-Франківський обласний суд на закритому засіданні, щотривало три дні, виніс 9.08.1973 вирок (на його виголошення допустилиродичів): як керівник організації, Г. засуджений до 7 р. таборівсуворого режиму та 3 р. заслання, Д.демидів і В.-І.шовковий – до 5,М.мотрюк і Р.чупрей – до 4 р. На суді Г. тримався виклично, навітьзухвало.У політичному таборі ВС-389/36 у с.Кучино Пермської обл. в1974 р. разом з іншими відомими політв’язнями брав участь у страйкупротесту у зв’язку з побиттям С.сапеляка. У 1974-75 Г. належав догрупи, яка готувала інформацію про становище в таборах і передавалаїї на волю, де вона з’являлася в самвидаві. Пійманий на гарячому,проковтнув папір, за що в серпні-вересні 1975 р. був запроторенийдо ПКТ на 2 місяці. У 1975 Г. переходить на статус політв’язня. 1976підписує разом з іншими в’язнями листа до Комісії Конґресу СШАз перевірки виконання Гельсінкських угод про умови життя і праців’язнів в СРСР. Зокрема, через відсутність спецодягу в Г., який працювавтокарем у звичайній спецовці, кінець рукава попав у верстат.З нього миттєво стягнуло одяг, він вирвався неймовірними зусиллямиі в шоковому стані був допроваджений до санчастини.На початку 1977 р. Г. возили на «промивання мозку» до Івано-Франківська, пропонували написати зречення від своїх поглядів, тавін відмовився це зробити. 1978 Г. привезли до Києва, потім піврокутримали в глухій ізоляції в тюрмі «Лефортово» в Москві. Зрештоюна клопотання дружини та матері (вона померла в березні т.р.) помилуванийі звільнений у кінці серпня 1978.Удома зміг улаштуватися наладчиком, згодом токарем на завод«Сільмаш», де КГБ зібрав багатьох колишніх політв’язнів, щоб легше180