скачати файл

ГОНЧАР ІВАН НЕСТОРОВИЧВосени того ж року Г. призвали на службу до війська, але вінкатегорично відмовився служити цьому режимові. За відмову відслужби Г. засудили на 5 р. позбавлення волі, 5 р. заслання і 5 р. поразкив правах. Він знову потрапив до таборів Архангельської обл.,але через 5 місяців його повернули у Лук’янівську тюрму в Київ і намагалисяумовити згодитися на службу в армії. Оскільки Г. ніяк непогоджувався, його запроторили до Київської психіатричної лікарніім. Павлова. Йому казали: «Якби ти був нормальним, то служив би вармії». Г. провів у лікарні 2 місяці, виписали його на початку липня1956 і відіслали в рідне село.1965 Г. через свого приятеля, вчителя української мови і літературиВ.Різника, познайомився з керівником демократичної групи,яка діяла на Київській ТЕЦ у Вишгороді, О.назаренком. Група розповсюджувалазаборонену літературу й самвидав, зокрема, працюІ.дзюби «Інтернаціоналізм чи русифікація?», а також матеріально допомагалаполітв’язням. Сам Г. не був активним членом групи, бо жив уселі і рідко бував у Вишгороді. 1968 група була розгромлена, найактивнішіїї члени були засуджені. Самому Г. поталанило уникнути третьогоарешту.1966 Г. вступив на заочне відділення історичного факультетуКиївського держуніверситету, який закінчив 1972. Працював учителему Поліському р-ні Київської обл.1971 Г. реабілітований.Пише вірші, статті, прозу, друкується в районній ґазеті.У квітні 1989 Г. став членом Народного Руху України. Очолювавпервинну організацію «Просвiти». Працював учителем у рідному селі.Архів ХПГ.Бібліоґрафія:Ірина Рапп144