скачати файл

БАБИЧ СЕРГІЙ ОЛЕКСІЙОВИЧЧерез два тижні, 07.06.1989, Б. звільнили за 8 місяців до закінченнятерміну.Б. вступив в Українську Гельсінкську Спілку, з її перетвореннямна партію був членом Української Республіканської партії. З леґалізацієюв 1992 ОУН(б) в Україні під назвою «Конґрес українськихнаціоналістів» очолював її Житомирську обласну організацію. Висувавсякандидатом у народні депутати в 1996 і 1998.Разом із мешканцем с. Базар Народицького р-ну Павлом Єсипчукомзнайшов поховання загиблих у бою з червоними 17.11.1921 вояківПовстанської Армії – учасників Другого зимового походу, якимикомандував ґенерал-хорунжий Юрко Тютюнник, і впорядкувавїхні могили. Разом з архітектором О.Борисом керував спорудженняммеморіалу в с. Базар.Живе в м. Житомирі.Бібліоґрафія:I.Интервью Сергея Бабича. // Страничка узника, 1989. – № 7-8.Інтерв’ю Сергія Бабича. // Голос громадянина. – Житомир,1990. – № 20, № 22. – жовтень.C.Бабич. Крок до незалежності. // Вільне слово, № 20. Житомир.–1991. – 1 червня.С.Бабич. Перебудова російської імперії та руйнація України. //Спецвипуск ґазети «Клич» (Житомир) – 1996. – Лютий.C.Бабич. Де общеє добро в упадку, забудь отця, забудь і матку...// Шлях перемоги. – 1998. – 25 лютого.II.Кого защищаете, господа? // Известия, № 200 (19570). – 1980. –26 августа.Вісник репресій в Україні. – 1981: 2; 1982: 7/8-16. 10-16; 1984:7/8-63, 7/8-64, 10-15; 1985: 10-10, 10-19.Русначенко А. Національно-визвольний рух в Україні. – К.: Видавництвоім. О.Теліги, 1998. – С. 97.Василь Овсієнко57