скачати файл

ДОНІЧЕНКО ЄВГЕН ГРИГОРОВИЧЦі листи й листівки виявилися в КГБ. Частину з них знайшлипід час обшуків, але в основному їх передавали в КГБ звичайні радянськігромадяни.Демократичний гурток проіснував 1,5 року.03.08.1957 Д. був заарештований. Під час обшуку вилучили виготовленілистівки, листи дядька з Воркути, адресовані батькові Д.,пізніше знайшли й «партійний архів», невелику кількість саморобнихпатронів. КГБ вилучив у Д. його рукописи в 38 учнівських і 7загальних зошитах, а також блокнот із записами про членські внески.У зошитах були як щоденникові нотатки, так і чернетки статей, а такожвиписки з книг про примусову колективізацію. Крім того, буловилучено три саморобні брошури зі статтями «Маніфест Демократичноїпартії», «Декларація прав трудящих», «Демократичне вченнянашої партії», «Що таке демократія», «Правила конспірації і революційногопідпілля», «Завдання опозиції», «Статут і Програма гуртка»,«Проекти з’їздів партії» та ін.Того ж дня заарештували найближчих друзів Д. – Ю.Сергієнкаі М.Малого, а через місяць – С.Володченка. Формальним приводомдля арешту стала явка з повинною братів-близнят Мельникових –членів гуртка. Слідство тривало 3 місяці.29.11. 1957 Донецький обласний суд засудив Д. за ст. 54-10, 54-11КК УРСР до 8 р. позбавлення волі та 5 р. поразки в правах.Карався в мордовських таборах. Там підтримував стосунки нетільки з краянами, але й зі в’язнями з інших реґіонів СРСР. Деякийчас жив в одній секції з митрополитом УГКЦ Йосипом Сліпим, у1958 р. спілкувався з О.тихим, С.бабичем та ін. За порушення режимуД. двічі потрапляв до ШІЗО (штрафний ізолятор), але активноїучасті в табірних акціях не брав.Звільнений Д. 08.05.1964 за постановою Президії Верховної РадиУРСР про помилування: термін Д. був скорочений до фактичновідбутого.Після звільнення Д. повернувся в Донецьк. Повністю реабілітований1994. Живе в Донецьку, пенсіонер.228Бібліоґрафія:А.Русначенко. Національно-визвольний рух в Україні. – К.: Видавництвоім. О.Теліги. – 1998. – С. 104, 144, 236-242, 256.Архів ХПГ.Ірина Рапп