скачати файл

КВЕЦКО ДМИТРО МИКОЛАЙОВИЧдіяльності підпільної націоналістичної організації «Український національнийфронт» (УНФ). (Таку ж назву 1964 р. прибрала Українськазагальнонаціональна організація (УЗНО), створена Миколою Крайникомна тих же теренах ще 7.01.1961 р. Вона не була викрита КГБ іпроіснувала до 1991 року. Її умовно називають УНФ-2).Усього до 1967 р. вийшло 16 чисел журналу. Автором більшостістатей був К., він же написав документи «Програмові вимоги УНФ»і «Наші завдання». Проект програми витікав із положень ПрограмиОУН(б), прийнятої на III її Зборі. Становище України в документахоцінюється як колоніальне. Відкидаючи комуністичну доктрину іпрактику, К. вважав, що у вільних країнах Заходу відбувається соціалізаціягромадських виробничих відносин. Для України він пропонувавнезалежний самостійний розвиток у вигляді «народного соціалізму»,дуже близького до реалій західноєвропейської соціал-демократії.Це була ледве чи не найдетальніше розроблена програма націоналістичноїтечії українського визвольного руху в 1960-80-х рр.Цілком реалістичними були розділи програми «Національні відносини»і «Політичні вимоги» – вони частково почали здійснюватисяв сучасній Україні.На відміну від шістдесятників, які переважно переймалися культурництвом,УНФ поставила політичні проблеми. К. вважає, щоУНФ – це, по суті, перша націонал-демократична партія, яка ідеїОУН підняла на рівень шістдесятих років і тим самим пов’язала поколінняборців.До УНФ увійшло понад 150 осіб із декількох областей України.Діяла група в Івано-Франківській області (К., Д.Юсип, Б.Равлюк,М.дяк, В.кулинин), група на Львівщині (З.красівський, М.мелень,Г.прокопович), у Львові (І.губка, С.корольчук, І.Могитич, С.Вардинець,Б.Криса), групи в Рівненській області, Луганській (М.Качур),на Кіровоградщині (Я.лесів), поодинокі члени в інших областях, якізазвичай не знали про існування один одного. Завдяки такій суворійконспірації УНФ проіснував до 1967.Члени УНФ розповсюдили кількасот власних брошур і листівоку різних областях України. Виготовлялися вони спочатку в помешканніКрасівського і Меленя, а потім у криївці, облаштованій К. таДмитром Юсипом біля гори Лютої поблизу Слободи-Болехівської.Розповсюджували також знайдену Юсипом пропагандистську літературуОУН 1947 – 1948 рр. «Кто такие бандеровцы и за что ониборются», «Бюро інформації УГВР», листівки, звернені до українськихучителів, дітей, селян з закликами боротися з окупантом. Документизалишали в людних місцях, у навчальних закладах, вкидали287