скачати файл

МЕЛЕНЬ МИРОСЛАВ ОЛЕКСІЙОВИЧОсновними авторами журналу були Квецко і Красівський. М.готував інформацію, зібрану з різних джерел, зокрема, з зарубіжнихрадіовисилань, редаґував тексти. Усього вийшло 16 чисел машинописногожурналу, які передруковувалися і в інших місцях та широкорозходилися по Україні.За мережу УНФ на Львівщині відповідав М. Дві організації діялиу Львові, дві в Івано-Франківську, окремі члени і групи діяли в різнихреґіонах України (Рівне, Донецьк, Кіровоград та ін.). Усього в УНФнараховувалося понад 150 осіб, які, здебільшого не знали один одного.Завдяки суворій конспірації організація протрималася три роки.Крім журналу, УНФ популяризував літературу ОУН, УПА і самвидав.Гучний резонанс викликав розісланий у березні 1966 документ«Вищим урядовим чинникам на Україні», а також «Меморандум УкраїнськогоНаціонального Фронту XXIII з’їздові КПРС». Після цьогоКГБ почав активно шукати підпільників. Арешти почалися 21.03.1967.М. був затриманий 23.03 по дорозі до Моршина зі Львівського телебачення,де працював, арешт накладено 26.03 (у вироці – 28.03).Оскільки М. не признався до зв’язків з іншими членами УНФ,слідство в його справі велося окремо. Йому було інкриміновано лишерозповсюдження журналу і літератури УНФ, самвидаву та усну агітацію.26.08. 1967 Львівський обласний суду виніс вирок за ч. 1 ст. 62КК УРСР «Антирадянська агітація і пропаганда»: 6 р. ув’язнення втаборах суворого режиму та 5 р. заслання.Покарання відбував у Мордовії, в 11-му таборі, що на ст. Явас.Тут ще застав повстанців, які досиджували 25-літні терміни (ВасильПідгородецький, Михайло Зеленчук, Віктор Солодкий, Василь Соколик,Ізидор Попович, Микола Кудибін та ін.) і нове покоління (ІванКандиба, Панас Заливаха, Михайло Горинь, Іван Гель), своїх колегз УНФ (Михайло Дяк, Ярослав Лесів). Спілкувався з Андрієм Синявським,членами Всхсон («Всероссийский социал-христианскийсоюз освобождения народа») Євгенієм Ваґіним, Авєрочкіним, Садо,з Анатолієм Радиґіним, Юрієм (Ар’є) Вудкою, Юрієм Ґендлером.Працював в аварійній бригаді, у деревообробному цеху. Писаввірші, більшість яких не збереглися.Тим часом дружина Євгенія теж зазнала переслідувань: їй не давалинорми уроків, не довіряли класного керівництва, переводили доінших шкіл, звільняли з роботи, зрештою усунули від викладання івідправили на 40-відсоткову пенсію. На її прохання за клопотаннямадвоката (а також щоб посіяти недовіру між членами УНФ) М. за піврокудо кінця терміну був помилуваний. Звільнений 23.09.1973 р.462