скачати файл

КАВАЦІВ ЙОСАФАТ35 крб. Згодом працював бухгалтером профспілки будинку вчителям. Стрия.24.05.1962 єпископ Слизюл, Івано-Франківський ординарій,положив на К. руку. Він почав таємно служити. Правив по хатах,на цвинтарях, під закритими церквами. Одного разу у Львові вночідружинники й міліція затримали його, відібрали служебні речі.Переселився до Львова, але його не прописували, хіба по селах, тадізнавшись, що він священик, виписували. Так було 8 разів. Зрештоювіруючі купили для підпільних священиків помешкання – йогоконфіскували. У справах прописки К. подав 24 скарги, 7 разів їздиву Москву, та все марно.К. почав відкривати й освячувати закриті та зняті з реєстраціїцеркви. Першою такою була церква у с. Лісновичі Городоцького р-ну(1970 р.). Церква в с. Мужиловичі на Яворівщині, яка мала 700 років,руйнувалася. На пораду К., люди відреставрували її. Після освячення,на Святвечір 1980 р., його затримали, відвезли до Яворова іцілий день допитували про будівництво церкви. Коли всі розійшлися,голова райвиконкому Іванченко сказав: «Отче Йосафате, я васбезмежно поважаю. Що ви зробили – то не забудеться ніколи. А я, якдоживу до кращих часів (то так вічно не буде), то привезу вас до Мужиловичі на руках занесу до престолу». Численним доносам на К. він недавав ходу (згодом поповнив самогубство).У с. Мшана Городоцького р-ну селяни відновили зняту з реєстраціїцеркву, споруджену 1700 р. У храмовий празник Введення ПресвятоїБогородиці, 4.12.1977, влада розгромила її. Різьблені іконостасий образи вирубували сокирами, виносили й палили. Людей, щонамагалися захистити святиню, цькували псами. У храмі влаштувалисклад променевих трубок телевізорів. К. з о. Романом Єсипомі громадою молився під церквою в дощ і в морози, без світла. Усюслужбу він знав напам’ять, тому міг обходитися без книжок. На Введення,4.12.1979, люди зламали замки і винесли весь склад надвір.З району приїхала команда міліції й цивільних. К. до кінця відправивслужбу Божу і вийшов з храму в щільному оточенні чоловіків іжінок, вони ж винесли весь прилад.Праця була небезпечна, спав хіба в автобусі. Загалом К. працюваву 78 селах і містах Галичини, в Києві, в Литві, в Казахстані, трудячисьночами, а вдень мусив бути на офіційній роботі (кочегаром, улікарні), щоб не ув’язнили як «дармоїда». Коли їхав далеко, то мусивплатити людям, щоб його замінили.260