скачати файл

ЛУКАШ МИКОЛА ОЛЕКСІЙОВИЧЛУКАШ МИКОЛА ОЛЕКСІЙОВИЧЛукаш Микола Олексійович (нар. 19.12.1919, м. Кролевець, Сумськоїобл., – п. 29.08.1988, м. Київ)Видатний український перекладач і лінґвіст.Син учителів. З дитинства легко засвоював іноземні мови. Навчавсяна історичному факультеті Київського держуніверситету, аленавчання перервала Друга світова війна. З 1943 р. Л. у діючій армії.1947 Л. закінчив інститут іноземних мов у Харкові. Був викладачеміноземних мов, потім завідував відділом поезії в журналі «Всесвіт».Л. справедливо вважається одним з найвидатніших українськихперекладачів – перекладав художні твори з 20 мов. Л. властиві феноменальнелінґвістичне обдарування і дивовижна ерудиція в галузізарубіжної літератури.Найпліднішим було відносно благополучне для Л. двадцятиліттяз 1953 до 1973, коли він переклав «Фауста» Гете, «Мадам Боварі»Флобера, лірику Шіллера, «Декамерон» Бокаччо та багато іншого.Л. був близький до репресованих і переслідуваних письменників.А після арешту І.дзюби, якого вважав видатним діячем українськоїкультури, Л., вимагаючи його звільнення, запропонував заарештуватисебе замість нього. Цей вчинок дорого обійшовся Л.: йому погрожувализапроторенням на психіатричну експертизу. Багато роківпісля цього він фактично перебував під домашнім арештом. 1973 Л.виключили зі Спілки письменників України (СПУ). Його всілякопереслідували, перестали публікувати, чим позбавили засобів існування.Тривалий період біля його під’їзду стояв пост міліції, що непропускав до нього нікого.Л. був відновлений в СПУ на хвилі перебудови 1988, практичнонапередодні смерти. Він так і не дочекався видання великого томусвоїх перекладів – книги під назвою «Від Бокаччо до Аполлінера»,яка вийшла 1990 і стала своєрідним пам’ятником Л.«Такі, як Лукаш, народжуються, напевно, раз на декілька століть», –писав видатний український перекладач Г.кочур.396