скачати файл

ЛІСОВИЙ ВАСИЛЬ СЕМЕНОВИЧтієї справи, що нині іменується «справою Добоша», після подання цьоголиста я безперечно опинюся в числі «ворогів». Мабуть, це й правильно,бо Добоша звільнено, а «справа Добоша» – це вже просто справа, оберненапроти живого українського народу і живої української культури.Така «справа» дійсно об’єднує всіх заарештованих. Але я вважаю себетеж причетним до такої справи – ось чому прошу мене також заарештуватиі судити». (Ярослав Добош – громадянин Бельгії, якийу кінці 1971 зустрічався з шістдесятниками у Львові й Києві, бувзаарештований КГБ, а після розкаяння в пресі й по телебаченнювидворений. Див.: «Справа Добоша»).Лист фактично призначався для розповсюдження як самвидавськийматеріал. З цією метою на друкарській машинці в червні – липні1972 було виготовлено понад 100 екземплярів листа і складений списоклюдей, яким передбачалося вручити їх. Але 06.07.1972 Є.пронюкбув заарештований з кипою відбитків по дорозі від машиністки. Л.встиг 05.07 відіслати один власноручно надрукований екземпляр наім’я Л.Брежнєва, один – віднести у відділ листів ЦК КПУ на ім’яВ.Щербицького, один – вручити секретареві парткому Інститутуфілософії. 06.07 Л. був викликаний в Інститут і затриманий, 8-говиключений з КПРС, а 9-го заарештований. Одразу після арештубула звільнена з роботи в Інституті педагогіки його вагітна дружинаВіра Лісова-гриценко (народила сина Оксена 21.07).Л. не вважав себе винним у вчиненні злочину. Київський обласнийсуд 06.12.1973 засудив Л. до 7 р. позбавлення волі в таборахсуворого режиму та 3 р. заслання за ст. 62 ч. 1 КК УРСР. ПосправникамиЛ. були Є.пронюк та В.овсієнко.Карався в мордовських таборах ЖХ-385/3 (п. Барашево, 1974-1975), № 19 (пос. Лєсной). У кінці 1976 разом з іншими політв’язнямипереведений у пермські табори: ВС-389/35, пос. Половинка, до середини1978; № 37, ст. Всесвятська. Покаранням за перехід на статусполітв’язня утратив рахунок.1979 етапований на заслання в пос. Нова Брянь Заіграєвськогор-ну Бурятської АРСР. Заявив протест проти введення радянськихвійськ в Афганістан. Йому створили нестерпні умови на роботі, вінпокинув роботу і був засуджений за звинуваченням у «дармоїдстві»до 1 р. таборів суворого режиму. Решту заслання відбував у пос. Ількатого ж району. Працював токарем на авторемонтному заводі. Назаслання до Л. приїхала дружина Віра Лісова з дітьми Мирославоюта Оксеном.Звільнений у липні 1983.389