11.07.2015 Views

скачати файл

скачати файл

скачати файл

SHOW MORE
SHOW LESS
  • No tags were found...

Create successful ePaper yourself

Turn your PDF publications into a flip-book with our unique Google optimized e-Paper software.

МОТРЮК МИКОЛА МИКОЛАЙОВИЧКарався в таборі суворого режиму ВС-389/36 Пермської обл.,с. Кучино, де провів два роки. Працював ковалем, відтак у цеху набивавшкідливим піском тени – нагрівальний елемент електропраски.Хворів фурункульозом (чиряки). У березні 1975 з температурою буввідвезений у лікарню на ст. Всехсвятська, де був залишений до кінцятерміну в зоні № 35.Брав участь у боротьбі за статус політичного в’язня, в акції відмовивід радянського громадянства, у виготовленні інформації дляпередачі її за зону. Один лист М., дрібно переписаний В.-І.Шовковимна конденсаторному папері, був 1980 р. вилучений в Олеся Шевченкав Києві, про що М. допитували в Івано-Франківському КГБ. М.не зізнався.У березні 1977 привезений етапом до Івано-Франківська, взятийна рік під адміннагляд у Марківці, зокрема з забороною з’являтисяв Печеніжині, через який іноді мусив їздити на роботу до Коломиї,де працював на фабриці дитячих меблів.1982-85 рр. навчався в Калуському культосвітньому училищі.1985 р. влаштувався був за фахом, та коли заввідділом культури районукомуніст Клапчук дізнався, що М. був ув’язнений з політичнихмотивів, то сказав: «Культура – це політичне вогнище на селі, тутповинен працювати не такий, як ти. Будь ласка, звільни місце». Післяпроголошення незалежности, 1991-94, М. працював художнімкерівником Печеніжинського будинку культури, та за першої нагодиКлапчук звільнив його. Був безробітним.1986 р. М. був призваний через військкомат на ліквідацію Чорнобильськоїкатастрофи, та після кучмівської перереєстрації він утративстатус ліквідатора.М. був членом Української Гельсінкської Спілки, яка 1990 р. сталаУкраїнською Республіканською партією, делегатом ІІ з’їзду ВсеукраїнськогоТовариства політв’язнів і репресованих, брав участь у виборчихкампаніях, підтримуючи їх концертами, виступами, у перепохованняхжертв репресій у Дем’яновім Лазі, у Яблуневі та Печеніжині.1991 р. одружився з Катериною Селіверстовою, мають сина Миколутого ж р.н.Живе в с. Печеніжин. Працює сторожем на залізобетонному заводі.Постановою Верховного Суду України від 9.07 1994 вирок частковоскасований за відсутністю складу злочинів, передбачених ст.ст. 62ч.2 і 64 КК УРСР.494

Hooray! Your file is uploaded and ready to be published.

Saved successfully!

Ooh no, something went wrong!