скачати файл

ДЯК МИХАЙЛО ДМИТРОВИЧД. повернувся додому 2.06.1975. За сприянням А.Д. Сахарова19.07.1975 р. він був обстежений у Московському онкологічному центрі.Єлена Боннер дістала дефіцитні ліки. У кінці 1975 р. Д. пройшовтримісячний курс лікування в Івано-Франківській онкологічній лікарні.Лікарі дивувалися силі його духа. А.сахаров пропонував Д.їхати лікуватися до Ізраїлю, але він волів померти на своїй землі:«Мамо, тіштеся, що будете мати мою могилу». Помер 18.08.1976 р.Багатолюдний похорон у його рідному селі відбувся 21.08. На ньомубули М.горинь і Я.лесів.2.09.2001 р. в Івано-Франківську на фасаді Прикарпатської філіїНаціональної академії МВС України відкрито меморіальну таблицюМихайлові Дяку з його барельєфом.Бібліографія:І.Михайло Дяк. Заява Президії Верховної Ради УРСР від 16 квітня1974 р. // Сучасність. – 1974. – Ч. 7 – 8 (199 – 200). – С. 219 – 222;також: Укр. Нац. Фронт, 2000. – С. 453 – 455.ІІ.Михайло Хейфец. Бандерівські сини // Українські силуети. Нью-Йорк: Сучасність, 1983. – С. 219-225. (укр. і рос. мовами, також: Полевідчаю й надії. Альманах. – К.: 1994. – С. 333-339; М.Хейфец. Избранное.В трех томах. Харьковская правозащитная группа. – Харьков:Фолио, 2000. – С. 152-156.Касьянов Г. Незгодні.., 1995. – С. 74.Русначенко А. Нац.-визв. рух, 1998. – С. 105 – 135, зокрема, 111-113, 116.Дяк О.М. Михайло Дяк на світлинах, у спогадах, документах.Ред. Олесь Дяк. – Львів: Сполом, 2004. – 128 с.Василь Овсієнко241