скачати файл

ВАСИЛИК ПАВЛО ЯКИМОВИЧська церква продовжувала полонізацію українського населення, переставі туди ходити. Священики, які не піддалися на москвослав’я,відправляли Службу Божу підпільно. УГКЦ стала катакомбною. Цітрагічні події ще більше скріпили прагнення В. стати священиком.Вчився самотужки. Тим часом мав зустрічі з підпільниками ОУН,передав до партизанського бюлетеня свої патріотичні вірші, скуповувавліки в аптеках, які батько передавав партизанам, також папір істрічки для друкарських машинок.1.04.1947 р. заарештований у Львові на пошті. Зазнав тяжких катувань.Судили його трибуналом у тюрмі разом з батьком та ще однимпідпільником за ст. 54-1а, 11 КК УРСР («зрада батьківщини»),усім – по 10 р. ув’язнення та 5 р. позбавлення громадянських прав.В. потерпав, що на Святої Євхаристії не зможе, як завжди, висповідатися,а тут уночі в камеру помилково кинули священика Цегельського,який висповідав усіх в’язнів, а В. йому прислужував. Цебула велична ласка Божа, вважав В.У вересні 1947 відправлений етапом у табір, що біля м. Миколаївна Львівщині, де був і його батько. Працював на будівництві.У кінці року В. перевели на Львівську пересилку, після Різдва 1948він прибув етапом у Челябінськ. Працював на будівництві. Черезрік його спровадили в Башкирію на лісоповал, потім у кам’янийкар’єр. Тут зблизився з римо-католицьким священиком Йосифом Пуковінським,поляком. Весною 1949 р. переведений у Джезказґан, наміднорудну шахту Покровська-39, де потрапив під обвал, після чоговідмовився спускатися в шахту, сидів у карцері.1.01.1950 єпископ Віктор Новиков висвятив В. на диякона, щодало йому право проповідувати, готувати до сповіді, відправляти молебні.Готувався до висвячення на Великдень, але під час Великогопосту В. перевели у Спаськ, у Долину Смерті. Тут утримували 20 000в’язнів, дві бригади працювали тільки на копанні могил.1952 р. приснилося В., що в чині єпископа він править СлужбуБожу в Базиліці Святого Петра в Римі на гробі Святого ЙосафатаКунцевича. Сон збувся через 38 років.Переведений в Ольжерес на Алтаї, де будував нафтопереробнийзавод. Працював фельдшером, якомога рятував в’язнів. Спонукавсвящеників до служби в умовах неволі, сам активно проповідував,за що потрапив до карцеру, на півроку до БУРу. Згодом карався вОмській обл., табір № 3. Тут мав табірний номер «Г-995». Дружив зізнавцем лікарських рослин доктором В.Кархутом, лікував психічнохворих, навіть робив операції. За Великодню проповідь 1954 р. потрапивдо карцеру на 10 діб. Ще працював художником, намалював88