скачати файл

ГУБКА ІВАН МИКОЛАЙОВИЧвисунули 13 вимог, зокрема: зняти з одягу номери, з вікон ґрати, здверей замки, переглянути справи, дозволити побачення, впровадитизалікову працю, скоротити робочий день до 8 годин, вивезти зПівночі хворих та інвалідів, звільнити неповнолітніх та засудженихОСО, дозволити листування більше ніж два листи на рік та ін. Більшістьвимог була задовільнена, та через два тижні почали вивозитиактивістів і почався новий страйк. Непокору в 4-му таборі очоливЄвген Грицяк з групою в’язнів. Озброєні солдати 1 липня увірвалисяв 5-у зону, після команди «вогонь» беззбройні в’язні вступили в рукопашпуборотьбу з автоматниками. Загинули сотні в’язнів – точнацифра досі не встановлена.Після поразки повстання його активісти, в т. ч. Г., потрапилив табір «Надєжда», відтак у складі тисячі в’язнів його етапували вКрасноярськ і транзитом через порт Ваніно відвезли на Колиму. Побувавна Холодному, Ювілейному, Аляскітовому, Усть-Умчузі, Фокута Сусумані, де в тюрмі просидів більше року, потім його трималив БУРі.Ухвалою нарсуду Середниканського р-ну Магаданської обл. від3.09. 1954 р. на підставі Указу ПВР СРСР від 24.04. 1954 р. («Указпро неповнолітніх») термін ув’язнення Г. був скорочений наполовину.Постановою комісії ПВР СРСР від 21.08. 1956 Г. був звільненийвід подальшого ув’язнення зі зняттям судимості. Не маючи грошейна подальше облаштування життя, майже рік працював у польовійпартії «Дальстройпроекту».У серпні 1957 р. Г. повернувся в Україну. Брат і мама винаймаликімнату в рідній хаті, яку змогли викупити через два роки. З великимитруднощами Г. влаштувався на будівництво в Христинополі(Червоноград) на Львівщині, склав екстерном екзамени за 7 – 9 класи,вступив до 10 класу вечірньої школи. Та через 4 місяці йоговикликали в міліцію і зобов’язали за 24 години виїхати зі Львівськоїобласті. Влаштувався завскладом швейної фабрики в м. Розділ Дрогобицькоїобл., де прожив 5 р. Страждав від виразки дванадцятипалоїкишки.1959 р. Г. вступив на заочне відділення Харківського інститутуторгівлі, з третього курсу перевівся до Львівського торгово-економічногоінституту, який закінчив 1964 р. 1962 р. одружився з ВалентиноюКукулівською, родом з Житомирщини. 1963 р. в них народивсясин Ростислав, того ж року перебралися до Львова. Г. працювавзавідувачем складу промислових товарів міжобласної бази, потім інженером-економістомна Львівському заводі низьковольтних ламп,був головою профспілки.190