скачати файл

ВЕЛИКАНОВА ТЕТЯНА МИХАЙЛІВНАБрала участь у зустрічі дисидентів в січні 1973, де внаслідокшантажу з боку КГБ було вирішено припинити видання; восени1973 вона була одним з ініціаторів його відновлення. У травні 1974,відразу після одночасного випуску 28, 29 і 30 номерів ХТС, що урвавпівторарічну паузу, В., Сергій Ковальов і Тетяна Ходорович письмовоі відкрито заявили, що беруть на себе відповідальність за подальшепоширення бюлетеня, заздалегідь відкинувши можливий шантажтретіх осіб.30.10.1974 В. брала участь у прес-конференції на квартирі АндріяСахарова, присвяченої оголошенню цієї дати Днем політв’язня вСРСР; разом із С.Ковальовим доставила закордонним журналістам33-й, спеціальний випуск ХТС, що містить тільки інформацію прополіттабори і політв’язнів.У 1970-х квартира В. поступово стала одним з головних центрів,куди стікалася інформація про політичні переслідування з усіхкінців країни. В. брала участь у спробах Марка Поповського створитинезалежне правозахисне інформаційне агентство. Вона бувалав Києві, до неї приїздили українські правозахисники, зокрема,О.мешко. В. виступала на захист О.сергієнка, М.руденка та О.тихого,Л.лук’яненка, інших українців.У 1976 звільнена з роботи; на її квартирі неодноразово проводилисяобшуки. 1.11.1979 В. була арештована. Їй інкримінувалися текстизвертань ІГ в ООН, випуски ХТС, а також зв’язок із закордоннимивидавцями бюлетеня (на суді фігурував лист до неї від ПавлаЛитвинова з Нью-Йорка). 29.08.1980 Московський міський суд присудивВ. за ст. 70 ч.1 КК РСФСР 4 р. таборів суворого режиму та 5 р.заслання.Ще до суду в Москві був організований Комітет захисту ТетяниВеликанової, куди ввійшли Леонард Терновський, Олександр Лавут,Мальва Ланда та ін.Каралася в жіночій зоні мордовського табору ЖХ-385/3-4, ст. Барашево,брала участь в акціях протесту разом з українками РаїсоюРуденко, Ольгою Гейко, Оксаною Попович, Іриною Ратушинською.Наприкінці 1983 відправлена на заслання в Мангишлакську обл. (ЗахіднийКазахстан). У травні 1987, під час горбачовської кампанії помилуванняполітв’язнів, В. було повідомлено, що вона помилувана;однак до грудня 1987 вона відмовлялася прийняти помилування ізалишалася на місці заслання.Після повернення в Москву працювала в школі, викладала математикуі російську мову в молодших класах.93