скачати файл

ГОРБАЛЬ МИКОЛА АНДРІЙОВИЧГ. разом з З.антонюком був «громадським писарем»: «Доки наші наглядачі-чекістинатхненно боролися з присутністю в зоні зимової білизни тапружинних механічних бритв («Не положено!»), тихі і зовні спокійні добайдужости Антонюк і Горбаль обкладалися безліччю книг та журналіві... писали, писали, писали. Їхні «ксиви» несли світові інформацію пролюдей зони, її життя. І це була страшна зброя. Десятки, сотні тисяччекістів і їхніх стукачів вишукували крамолу на волі, саджали до тюрем,таборів і психіатричних лікарень, а тут, у найпотойбічнішому місці цілковитоїневолі й ізоляції, писали Самвидав!»У неволі Г. брав участь у всіх акціях протесту.16.11.1975 Г. етапований на заслання в с. Парабель Парабельськогор-ну Томської обл. Етап тривав 50 діб. Працював кочегаром по12 годин на добу без вихідних. Жив у вагончику. З закінченням опалювальногосезону (посилаючись на Трудовий кодекс і велику кількістьвироблених годин понад норму), домігся двотижневої відпусткиз виїздом на Україну. Усупереч заборонам КГБ по дорозі додому всеж таки зустрівся в Москві з О.гінзбурґом, П.григоренком, І.Нудель,у Києві з Л.світличною.Під кінець заслання Г. пропонували роботу і квартиру в Парабелі.Але 24.06.1977, знаючи про початок розгрому Української ГельсінкськоїГрупи (УГГ), він свідомо їде в Київ, щоби вступити в неї. Зареєструвавшишлюб з Аллою Марченко, сестрою В.марченка, одержав київськупрописку, працював сантехніком, електромеханіком ліфтів.Після арештів засновників УГГ Г. був чи не єдиним мобільнимправозахисником (у нього не було адміннагляду). Його, неоголошеногочлена УГГ, неодноразово затримували у зв’язку з арештамиінших правозахисників, у помешканні проводили обшуки. Г. допомагаврепресованим та їхнім родинам, передавав їхні матеріали таінформацію на Захід.Весною 1979 Г. одержав виклик від родичів зі США і домагавсядозволу виїхати. Його дружині не видавали на роботі довідку, безякої ВВіР відмовлявся приймати документи. 23.10.1979 Г. заарештованийза підло сфабрикованим звинуваченням у «спробі зґвалтування».Наступного дня дружина одержала довідку...30.10.1979 УГГ за підписами О.мешко, Н.строкатої та І.сеникоприлюднила документ «Ляментація» – про фабрикування кримінальнихсправ проти правозахисників: «Брудне звинувачення Г., брутальнийарешт його – це нове свідчення того, що пора політичних процесівна Україні минає, настає час, коли політв’язнів запроторюють докримінальних таборів, штучно притягують їх у кримінальних справах.Робиться це, безперечно, для того, щоб збити хвилю протестів проти146