скачати файл

КУКСА ВІКТОР ІВАНОВИЧКУКСА ВІКТОР ІВАНОВИЧКукса Віктор Іванович (нар. 13.02. 1940, в с. Саварка Богуславськогор-ну Київської обл.)Робітник, учасник національно-визвольного руху.Родичі К. були учасниками національно-визвольної боротьбичасів УНР. Батько був головою сільради, але не комуністом, занімецької окупації був залишений для підпільної роботи. Рятувавмолодь від вивезення в Німеччину, за що був рокований на смерть,але втік. Віктор мав добрих патріотичних учителів, у тому числіраніше репресованих. Отже, з дитинства був свідомим українцем,знав національний гімн. Природнім було переконання, що Українамає стати незалежною.К. закінчив середню школу 1957 р. й поїхав у Київ на будівництво.Жив у робітничому гуртожитку в Святошині. 1958-61 рр. відслуживу війську і повернувся в Київ. Це був час «хрущовської відлиги»,час бродіння в колах інтеліґенції. Ходила література самвидаву, радіо«Свобода» доносило інформацію про арешти шістдесятників 1965 р.Хотілося й собі діяти, щоб будити національну свідомість українців.На пропозицію Георгія Москаленка, робітника і студента вечірньоговідділу Київського Інституту народного господарства, з якимжив в одній кімнаті, вирішили вивісити національний прапор улюдному місці вночі проти 1 травня 1966 р. З труднощами знайшлиматерію синього і жовтого кольорів – жіночі шарфи. На прапор нашилитризуб з чорної матерії, який скопіювали з грошей УкраїнськоїНародної Республіки. Москаленко написав чорним чорнилом: «Ще невмерла Україна, Ще її не вбито. ДПУ». Малась на увазі наразі неіснуюча«Демократична партія України» – щоби вчинок не приписувалиОУН. Обрали будинок Київського інституту народного господарства(нині Київський Національний Економічний Університет, КНЕУ),що на Брест-Литовськім проспекті навпроти заводу «Більшовик». Тутвранці 1 травня формувалися колони робітників і студентів, щоб вирушалина демонстрацію на Хрещатик.356