скачати файл

БОГОРАЗ ЛАРИСА ЙОСИПІВНАпротест у Москву до Б., але повертаючись вони були обшукані, у нихвилучено багато літератури самвидаву, яку одержали від неї.Підпис Б. стоїть і під багатьма іншими правозахисними текстами1967-1968 та подальших років.Не зважаючи на заперечення з боку багатьох відомих правозахисників(що зводилися до того, що їй, як «лідеру руху», не слідпіддавати себе небезпеці арешту), 25.08.1968 Б. взяла участь в «демонстраціїсімох» на Красній площі. Заарештована, засуджена заст.ст. 190 1 і 190 3 КК РСФСР на 4 роки заслання. Термін відбувала вСхідному Сибіру (Іркутська обл., сел. Чуна), працювала такелажницеюна деревообробному комбінаті.Повернувшись у Москву в 1972, Б. не стала брати безпосереднюучасть у роботі чинних тоді дисидентських громадських асоціацій(лише в 1979–1980 вона ввійшла до складу Комітету захисту ТетяниВеликанової), проте продовжувала час від часу виступати з важливимигромадськими ініціативами, одна або в співавторстві. Так, їїпідпис стоїть під т.зв. «московським зверненням», автори якого, протестуючипроти вислання Олександра Солженіцина з СРСР, зажадалиопублікувати в Радянському Союзі «Архіпелаг ГУЛАГ» та іншіматеріали, які свідчать про злочини сталінської епохи. У своєму індивідуальномувідкритому листі голові КГБ СРСР Ю.В. Андроповувона пішла ще далі: відзначивши, що не сподівається на те, що КГБдобровільно відкриє свої архіви, вона оголосила, що має намір збиратиісторичні дані про сталінські репресії самостійно. Ця думкастала одним з імпульсів створення незалежної самвидавської історичноїзбірки «Пам’ять» (1976-1984), у роботі якої Б. брала негласну,але досить активну участь.Зрідка Б. публікувала свої статті в зарубіжній пресі. Так, в 1976вона під псевдонімом «М.Тарусевич» опублікувала (в співавторствізі своїм другим чоловіком Анатолієм Марченком) у журналі «Континент»статтю «Третє дано», присвячену проблемам міжнародноговідпруження; на початку 1980-х викликав громадську дискусію її закликдо британського уряду поставитися гуманніше до ув’язненихтерористів Ірландської Республіканської Армії.Б. неодноразово зверталася до уряду СРСР із закликом оголоситизагальну політичну амністію. Кампанія за амністію політичнихув’язнених, розпочата нею в жовтні 1986 разом з Софією Каллістратовою,Михайлом Гефтером і Олександром Подрабінеком, була їїостанньою і найуспішнішою «дисидентською» акцією: заклик Б. таінших про амністію був цього разу підтриманий низкою відомихдіячів радянської культури. У січні 1987 М.Горбачов почав звільняти77