скачати файл

ГУК ЛІДІЯ ЛАРІОНІВНАПісля нетривалого утримання в камері попереднього ув’язнення переведенав СІЗО м. Херсона, де потерпала від тісноти, бруду, голоду.За настановою О.мешко Г. відкидала всі звинувачення.На судовому засіданні більшість свідків відмовилися від обвинувальнихпоказів. Адвокат Єжов Іван Семенович вимагав припинитисправу за відсутністю складу злочину (після чого він бувпозбавлений доступу до політичних справ). 9.02.1973 р. Херсонськийобласний суд, враховуючи добрі характеристики, виніс вирок: 1 р.ув’язнення в таборі загального режиму. На касаційну скаргу Верховнийсуд УРСР 5.04.1973 залишив вирок у силі.Термін Г. відбувала в Дніпродзержинську. Зона розташована вулоговині неподалік доменних печей. Жінки дихали металевим пилом,потерпали від тісноти, голоду, холоду, бруду та брутальногоставлення з боку персоналу. Особливо дошкуляла Г. вульгарна моваув’язнених та наглядачів. Працювала на швейному підприємстві, депрасувала білизну. Тим часом 5-річного сина доглядала мама.Звільнена Г. достроково за 2,5 місяці до кінця строку, у вересні1973 р. На роботу її ніде не брали. Скаржилася прокуророві, їздилав облздороввідділ. Зрештою прийняли лікарем-методистом районноїлікарні. У 1974 р. через клопотання профспілкових зборів Г. взялина роботу лікарем з комунальної гігієни в санепідемстанцію, де працюваладо пенсії і після виходу на пенсію. До Г. й далі приїздиличисленні друзі, за що її викликали в КГБ: «Не принимайте врагов,националистов».1977 р. Г. встановила, що вирощування рису з застосуванням отрутохімікатіву чеках поблизу курортної зони в Джарилгацькій затоціпризвело до забруднення отрутохімікатами і міндобривами морськоїводи, її опріснення, замулення, зникнення бичків, креветок, камбали.Вдалося опублікувати невелику замітку в газеті, яка збурила громадськудумку. Унаслідок численних зборів, мітингів 1988 р. разом зО.Зілинською, В.Циганком, Н.Матюшенко, Ю.Вертепою ініціюваластворення екологічного товариства «Джарилгач». Після численнихнаукових досліджень і публікацій у пресі, телепередач вирощуваннярису в Скадовській зоні за існуючою технологією, себто з використаннямпестицидів і скидів у затоку, у кінці 80-х років булозаборонене. Затока почала відроджуватись. 1998 р. Кабінет міністрівнадав Скадовській медичній зоні статус оздоровчої державного значеннята постановив оздоровити зону санітарної охорони.16.03.1988 р. Г. звернулася до Верховного суду УРСР з клопотаннямпро реабілітацію. Їй відмовили. Тоді звернулася до XIX партконференції.11.08.1989 р. Херсонський облуд скасував свій вирок197