скачати файл

КОВАЛЕНКО ІВАН ЮХИМОВИЧрапили в Пирятинське оточення. Окупацію пережили в Чернігові,перебиваючись випадковими заробітками (К. малював ікони і мінявїх по селах на продукти). Спілкувався з полоненими французами,які працювали в Чернігові. З поверненням червоних К. був призначенийдиректором єдиної вцілілої в Чернігові школи №4, та згодомдовелося поступитися «партійним» кадрам, які повернулися з евакуації.Надалі впродовж 4 р. працював з дружиною простим учителем,викладаючи іноземні мови та астрономію.Щоб уникнути репресій за перебування на окупованій територіїта щоб завершити освіту, в 1947 р. з дворічним сином Олесем подружжяКоваленків перебралося під Київ, у м. Боярка, де на той часжила мати К. Працювали в школі №1, де К. викладав астрономію,англійську, французьку та німецьку мови. Одночасно екстерном закінчилиуніверситет, дипломи отримали у 1950 р.. Вели велику просвітницькуроботу: зібрали велику шкільну бібліотеку, організувалисамодіяльний театр, ставили п’єси, організовували екскурсії та походи,влаштовували літературні вечори. Користувалися великим авторитетомсеред учнів та громадськості Боярки, але піддавались цькуваннюз боку парторганізації школи та райкому КПУ за перебуванняна окупованій території, але більшою мірою за непримиренність довсіляких неподобств у роботі школи (непрофесіоналізм та різні зловживанняадміністрації та парторганізації школи). У 1955 році К.звільнили з роботи. Деякий час не мав роботи, потім працював увійськовому санаторії. Впродовж 5 р. його не допускали до педагогічноїроботи, і лише у 1960 йому було дозволено викладати у вечірнійшколі. Протягом усіх цих років К. не припиняє писати вірші, всечастіше звертаючись до громадянської тематики.У 1961 р. на літературному вечорі, присвяченому 100-річчю з днясмерті Т.Шевченка, К. прочитав свій вірш відверто антирадянськогоспрямування «У поета тільки слово». Як з’ясувалося під час слідства,саме з цього моменту за ним було встановлено неофіційнийнагляд КГБ.У 1966 К. організував літературний вечір за участю шістдесятниківЄ.сверстюка, В.стуса, Н.світличної.У 60-х рр. К. пише чимало віршів національного спрямуванняі віршів, спрямованих проти комуністичної облуди та її служителів.У 1965 зазнайомився з істориком-культурологом Михайлом Кутинським,у минулому політв’язнем (25 років сталінських таборів) і великимукраїнським патріотом, який уклав багатотомну працю «Некрополь»з переліком усіх видатних українських діячів та зазначенняммісць їхнього поховання. М.Кутинський заохотив К. до серйознішої307