скачати файл

МОРОЗ ВАЛЕНТИН ЯКОВИЧу вигляді самвидаву. Увінчалася вона цілим меморандумом покоління– книгою І.Дзюби «Інтернаціоналізм чи русифікація?»Після звільнення в 1969 М. пише статті «Серед снігів», «Хронікаопору», «Мойсей і Датан», які з’явилися в самвидаві і були прийнятіукраїнською інтеліґенцією неоднозначно (зокрема, його різкийосуд зречення І.Дзюби, а також міркування про національну ідентичність,його схильність до інтеґрального націоналізму). То більшеновий арешт М. (через 9 місяців) 01.06.1970, особливо ж закритийсудовий процес над ним з порушеннями законів, а також жорстокийвирок (14 років!) за тією ж ст. 62, ч. 2 КК УРСР, викликали гострунегативну реакцію не лише в Україні, але й за її межами.Вище згадані статті були інкриміновані М. як антирадянські.Слід зазначити, що 1969 КГБ припинив був слідство щодо «Репортажуз заповідника імені Берія», а тепер за цю працю автор був звинувачений.Коли 17.11.1970 в Івано-Франківську розпочався суд, то виявилося,що він закритий, бо в залі засідань були лише учасники процесу.М. заявив протест проти незаконного закритого суду і відмовивсяу зв’язку з цим брати в ньому участь, відповідати на будь-якізапитання і давати будь-які пояснення. Свідки В.Чорновіл, І.Дзюба,Б.Антоненко-Давидович теж відмовилися свідчити в незаконномусуді, заявивши, що вони могли б дати суттєві покази у справі, боїхні свідчення в попередньому розслідуванні виявилися спотвореними.Навіть на оголошення вироку не були допущені близькі тадрузі М. Термін покарання, визначений судом, – 6 р. спецтюрми,3 р. таборів особливого режиму і 5 р. заслання з визнанням особливонебезпечним рецидивістом. Українська інтеліґенція дуже різко відреаґувалана беззаконня й жорстокість суду – було заявлено понад40 протестів до Верховного Суду УРСР, у США й Канаді відбулисядемонстрації протесту біля радянських посольств і консульств.М. відбував тюремне ув’язнення у Владимирській в’язниці, йогоутримували в камері з карними в’язнями, які знущалися з нього,а один так порізав М. живіт загостреною ложкою, що мусили йоговзяти в лікарню і накласти шви. Після цього, на прохання М. і дружиниРаїси Мороз, його помістили в одиночну камеру, де він пробувмайже 2 роки. 01.07.1974 М. розпочав безтермінову голодівку, домагаючисьпереведення з тюрми в табір. Попри могутню хвилю протестіві заяв на підтримку М. як в СРСР, так і за кордоном, представникКГБ сказав дружині М., що він залишиться в тюрмі на весь термін.22.11.1974 М. припинив голодівку і повідомив дружині, що йогоперевели з одиночки та що його співкамерник – інтеліґентна людина.486