скачати файл

МАКОВІЙЧУК ГРИГОРІЙ ТРОХИМОВИЧМаковійчук Григорій ТрохимовичМаковійчук Григорій Трохимович (нар. 30.01.1935, с. Івча Літинськогор-ну Вінницької обл.)Робітник, учасник українського руху опору.З бідної селянської родини, яка постраждала як від німецьких,так і від російських окупантів: одні і другі забирали збіжжя. Мати,Пшеничнюк Марина Яківна (1915–1953), працювала в колгоспі, батько,Трохим Оникійович (1907–1998) тракторист, пройшов усю війнувід 1941 до 1945 р. 1950 р. він потрапив під трактор. Мати побігла влікарню в райцентр, по дорозі їй сказали, що він загинув. Це спричинилотяжке її захворювання. Однак і після цього з неї вимагаливиробляти мінімум трудоднів. Григорій як старший син мусив доглядатиматір. З труднощами 1953 р. закінчив 9 класів. Тоді ж передчасновід тяжкої праці, бідності і хвороб померла мати. Покаліченийтрактором батько не зміг дати раду дітям (Григорію 18 р., Володимиру16, Євгенові 14), вони розбрелися по світу.М. в Одесі вивчився на формувальника, у Москві вчився на маляра.Звідти 1955 р. призваний в армію. До грудня 1958 р. служив уЛенінградській обл., після демобілізації спрямований у Москву, де небув прописаний, тому повернувся в Івчу.Працювати в колгоспі «за палички» (трудодні) не захотів і навесні1959 поїхав на Донбас, працював на шахті № 20-20-біс Шахтарськогор-ну. Навесні 1960 перебрався в Кременчук, працював назаводі шляхових машин ім. Сталіна. Через низьку платню повернувсяна батьківщину, з трудом прописався в с. Якушенці під Вінницею, амешкав у с. Тяжилів, недалеко від комбінату «Заготзерно», де тимчасовопрацював електриком за мізерну платню. Поїхав у Шахтарськ,влаштувався машиністом водогінної станції шахти № 30-31. У травні1963 р. повернувся в Кременчук і влаштувався на КрАЗі. Щоб швидшеодержати житло, у серпні 1964 р. перейшов на нафтопереробнийзавод (НПЗ).415