скачати файл

ГОРСЬКА АЛЛА ОЛЕКСАНДРІВНАла «Лист-протест 139» на ім’я керівників КПРС і радянської державиз вимогою припинити незаконні процеси. Почалися адміністративнірепресії проти «підписанців», кагебістський тиск. Києвом і Україноюпішли чутки про існування підпільної терористичної бандерівськоїорганізації, керованої західними спецслужбами. Одним із керівниківцієї організації називали Г.За нею стежили, іноді демонстративно, їй погрожували невідоміособи. 1970 Г. викликали на допит в Івано-Франківськ у справі заарештованогоВ.мороза, але вона відмовилася давати покази. За декількаднів до смерти склала протест до Верховного суду УРСР пронезаконність і жорстокість вироку.28.11.1970 Г. вбита у м. Василькові Київської обл. Її тіло в льохувиявили через кілька днів Н.світлична і Є.сверстюк. ПохоронГ. 7.12.1970 на Мінському (Берковецькому) кладовищі в Києві перетворивсяна мітинґ протесту. Там, зокрема, виступили О.сергієнко,І.гель. В.стус написав вірша «Ярій, душе!» Слідство, яке вела прокуратураКиївської області, дійшло висновку, що Г. вбив її свекорз мотивів особистої неприязні, а потім покінчив самогубством, кинувшисьпід поїзд. В Україні поширювалися жахливі чутки про цісмерті, зарубіжне радіо подавало свої версії. Розмови про смерть Г. йобставини її загибелі присікалися владою.Трохи більше, ніж через рік, у січні 1972, здійнялася найбільшахвиля арештів учасників руху опору, що значною мірою ослабило українськудуховну та інтелектуальну еліту.Після розпаду СРСР органи прокуратури й безпеки України,гребуючи вимогами громадськості, не оприлюднили ніякої інформаціїпро загибель Г. Відкрита тільки слідча справа. Аналіз справипоказує, що розслідування було неповним, воно суперечливе, велосяз порушеннями слідчих норм, тобто було сфабриковане. Простежуютьсятакож загальні риси вбивства з іншими політичнимивбивствами в СРСР.Бібліоґрафія:I.Алла Горська. Червона тінь калини. Листи, спогади, статті. Редакціята упорядкування Олексія Зарецького та Миколи Маричевського.– К.: Спалах. ЛТД, 1996. – С. 240.168