скачати файл

ЛИТВИН ЮРІЙ ТИМОНОВИЧЛ. карався в таборах Сибіру (Мединь, Озерлаг) і в мордовськихтаборах. Там написав збірку віршів «Трагическая галерея» – про долюсвого покоління, про жертв терору. Згодом присвятив її Л.лук’яненку.Л. звільнився 14.06.1965, одразу ж поїхав у Москву і передав посольствуСША інформацію про становище політв’язнів у концтаборах.Співробітникам посольства вдалося непомітно вивезти його вмашині і випустити на вулиці. Оселився в с. Барахти, де жила йогомати. Одружився. 1967 народився син Ростислав.Працював на заводі холодильників у м. Васильків, на трубномузаводі. Був обраний до профкому. Намагався переконати робітників,що профспілка – не «приводной ремень партии», а інструмент захистуекономічних інтересів робітників. КГБ погрожував арештом.Л. мусив виїхати на роботу в Сибір.Після повернення 14.11.1974 був заарештований у м. Рівне. Інкримінувалияк наклепницькі низку літературних і публіцистичнихпраць. 13.03.1975 Київський обласний суд засудив Л. за ст. 187-1 ККУРСР до 3 р. таборів суворого режиму. Ув’язнення відбував у колонії№ 25 (сел. Верхній Чов, Комі АРСР). У таборі переніс операцію навиразку шлунку.14.11.1977 Л. знову повернувся в с. Барахти. Півтора року бувпід адміністративним наглядом. На пропозицію О.мешко в червні1978 р. вступив до Української Гельсінкської групи (УГГ). У квітні1979 написав працю «Правозахисний рух в Україні, його засади і перспективи»,де, зокрема, відзначив: «Суспільство – це живий організм,що живе і розвивається за природними законами з тенденціями до всебільшої свободи... Інакодумство в Україні має свої глибокі революційнодемократичніта ліберальні традиції... Свободолюбство, демократизм єхарактерними ознаками як українця, так і всієї української нації». Цюпрацю високо оцінив П.григоренко.19.07.1979 незадовго перед тим оперований на варикоз, Л. був затриманийп’ятьма міліціонерами, завезений до відділу міліції, побитий,оштрафований і відпущений, а коли інформація про це прозвучалапо радіо «Свобода», 06.08.1979 був заарештований за звинуваченняму вчиненні опору працівникам міліції. Засуджений 17.12.1979Васильківським райсудом до 3 р. таборів суворого режиму за ст. 188-1ч. 2 КК УРСР («опір працівникам міліції»). В останньому слові Л.сказав: «Ви хочете знищити Литвина, але це вам не вдасться. Убити вмені людину, вбити в мені віру в любов, у прекрасне, правду, і свободу –вам не вдасться, панове прокурори, Литвин вас не боїться, панове начальники.Не боїться, хоч знає, чого ви варті, добре знає ваше справжнє384