скачати файл

ГРИГОРЕНКО ПЕТРО ГРИГОРОВИЧрозжалуваний у рядові. Останнє рішення показало, що влада розглядалаГ. не як хворого, а як політичного злочинця. Під час ув’язненняГ. познайомився з Олексієм Добровольським.Незабаром після звільнення з керівних посад М.Хрущова, якийбув основним об’єктом критики й ініціатором постанови Ради Міністрів,Г. був звільнений із лікарні (22.04.1965) як такий, що одужав.Працював сторожем, екскурсоводом, вантажником у магазинах, майстрому будівельному управлінні.Навесні 1966 О. Добровольський познайомив Г. з ВолодимиромБуковським, який ввів його в коло московських дисидентів. Йогоблизькими друзями стали старий більшовик, ініціатор викриттякаральної психіатрії в СРСР Сергій Писарев, письменник ОлексійКостерін. Від них Г. став одержувати самвидав; дізнавшись про проблемурепресованих за Сталіна народів, активно включився в боротьбукримських татар за повернення на історичну батьківщину.Восени 1967 Г. написав історико-публіцистичний памфлет «Приховуванняісторичної правди – злочин перед народом!». У цій праціГ. зробив детальний аналіз причин поразок Червоної Армії в початковийперіод війни і вказав на безпосередніх винуватців – Сталіна ійого воєначальників. Памфлет поширився в самвидаві, приніс йогоавтору популярність і зробив його однією з помітних фігур у дисидентськомуспівтоваристві.У 1967-1968 Г. – один з організаторів і активний учасник петиційноїкампанії навколо процесу Гінзбурґа – Галанскова. Він виступавтакож на захист Анатолія Марченка, Ірини Бєлогородської таінших дисидентів.Разом із Костеріним адресував Консультативній Нараді комуністичнихі робітничих партій у Будапешті (лютий 1968) заяву, вякій висловлювалось прохання дати їм виступити на цьому форумі.Не отримавши відповіді, автори написали «Звернення» до комуністівРадянського Союзу й інших країн, у якому говорилося про сталінізмяк «смертельну для комунізму хворобу».У період «празької весни» Г. підтримав демократичні перетворенняв Чехословаччині, був одним з авторів відкритого листа «Дочленів Комуністичної партії Чехословаччини, до всього чехословацькогонароду», у якому віталися зміни, що відбувалися в цій країні.Він також написав листа Олександрові Дубчеку з порадами щодоможливої оборони країни у випадку радянської інтервенції і передавйого в чехословацьке посольство в Москві. Виступив на захист учасників«демонстрації сімох», закликав громадян СРСР домагатися виводувійськ із Чехословаччини.172