скачати файл

України, що належала Польщі, ця організація боролася, в основному,з польським пануванням, застосовуючи при цьому і терористичніметоди. Радянська адміністрація чітко розуміла, що українськінаціоналісти аж ніяк не схильні перетворюватися на слухнянезнаряддя в її руках, та й узагалі нова влада не мала наміру терпітиіснування на приєднаних територіях будь-якої організації, що не ємаріонеткою. У 1940-1941 більшість керівників ОУН, які знаходилисяна Західній Україні, була заарештована.Аналогічний сюжет, але в прискореному темпі, повторився влітку1941, коли Україна була окупована гітлерівською Німеччиною.Уряд Третього рейху відмовився визнати проголошену у Львові незалежністьУкраїни і заарештував декількох лідерів ОУН. З 1942 великачастина ОУН, очолювана С.Бандерою, стала на шлях партизанськоїборотьби з німцями . Створена ними Українська повстанська армія(УПА) продовжила цю боротьбу і після того, як Україна повернуласяпід контроль СРСР. Партизанська війна на Західній Україні продовжуваласядо початку 1950-х.Радянська історіографія виставляла бійців УПА як бандитів, якіграбували і вбивали жінок, старих і дітей, влаштовували єврейськіі польські погроми. Очевидно, що це був, щонайменше, одностороннійпогляд . А ось терор проти повстанців був жорстоким: сотні тисячпішли в табори зі стандартним 25-літнім терміном. Цілі села наЗахідній Україні були виселені «за допомогу УПА».На початку 1950-х партизанська війна в сільській місцевостімайже зійшла нанівець, але підпільні організації в містах продовжувалидіяти. За даними КГБ, протягом 1954-1959 в Україні булоліквідовано 183 «націоналістичні та антирадянські угруповання», засуджено1879 чоловік, із них 46 угруповань (245 чоловік) у середовищіінтелігенції та молоді . Найбільші масштабні політичні репресіїпісля смерті Сталіна припадають саме на ці роки.У 1950–1960-х національний рух був локалізований, як і раніше,на заході України. Більшість розкритих у 1958-1969 підпільнихДруга частина, на чолі з А.Мельником, співпрацювала з нацистами.В усякому разі, у ході масового перегляду прокуратурою України в 1990-ті кримінальнихсправ колишніх бійців УПА обвинувачення в масовому терорі проти мирногонаселення були, у більшості, зняті. Потрібно також мати на увазі, що інодічутки про «звірства бандерівців» створювалися штучно: сьогодні документальнодоведені факти убивств мирних жителів співробітниками НКВД, переодягненимибійцями УПА.Русначенко А. Національно-визвольний рух в Україні. – К.: Видавництво ім. О. Теліги,1998. – С.325, 32616