скачати файл

ЛЕВІН АРКАДІЙ ЗІНОВІЙОВИЧдля ознайомлення лист на захист П.григоренка і кримських татар іпредставив його як лист в ООН. Насамперед, це було зроблено длятого, щоб не ознайомлювати учасників зборів з численими фактамипорушень прав людини. Л. відмовився покаятися, у відповідь на докориза захист кримських татар він заявив: «Мене обурює думка прообвинувачення цілого народу». Збори засудили Л. і Калиновського як«пособників імперіалістів», «наклепників» і зажадали звільнення їхз роботи.Такі ж збори в цей же день пройшли в організаціях Харкова, депрацювали інші особи, які підписали ці листи. За матеріалами цихзборів у самвидаві вийшов збірник «Советский здоровый коллективосуждает отщепенцев».Л. підписав лист Генеральному прокуророві СРСР Р.Руденку назахист заарештованого Г.алтуняна (31.07.1969), підписав лист ІГ ГенсековіООН У Тану на захист А. Левітіна-Краснова та інших членівІГ, що піддаються переслідуванням (26.09.1969). Виступив свідкомзахисту на процесі Г.алтуняна (26.11.1969). Суд виніс окрему ухвалущодо всіх свідків захисту, які підписали лист на захист П.григоренката звернення в ООН, виділивши їхні справи в окреме провадження.02.12.1969 в Л. був проведений обшук. У цей час у нього гостювавЛ.плющ. У той же день Л. арештований за звинуваченням у наклепіна суспільний і державний лад. Основним пунктом обвинуваченнябуло складання й поширення двох зазначених вище листів. На експертизів психлікарні його протримали місяць, але визнали підсудним.Було порушено справу проти всіх «підписанців», а потім окремовиділено матеріали на тих, хто мав бути заарештований. Усього вцій справі в Харкові було заарештовано чотирьох «підписанців». СпочаткуКГБ намагався «створити» антирадянську організацію, у якійроль головного ідеолога була відведена Л.17.01.1970 ІГ випустила лист на захист тих, хто піддався переслідуваннямза підписання й підтримку листів групи, у тому числі назахист Л.24.04.1970 Харківський обласний суд засудив Л. за ст. 187-1 ККУРСР до 3 р. позбавлення волі. На початку суду Л. заявив протест узв’язку із закритістю суду й зажадав допустити в зал засідання родичіві друзів. Протест був відхилений, тоді Л. відмовився брати участьу процесі, не відповідав на питання, відмовився й від останньогослова, заявивши, що вирок визначений, і брати участь у комедії вінне бажає. Після суду над Л. (на той час троє харків’ян із тих, щопідписали ці листи, Г.алтунян, В.Недобора й В.Пономарьов, ужебули засуджені) семеро харків’ян, шестеро з яких теж підписали ці375