скачати файл

КИРИЧЕНКО СВІТЛАНА ТИХОНІВНАКИРИЧЕНКО СВІТЛАНА ТИХОНІВНАКириченко Світлана Тихонівна (нар. 31.10.1935, м. Київ).Активна правозахисниця і учасниця тиражування та поширеннясамвидаву.К. вважає себе «дитиною київського асфальту». Батько її пропавбез вісти на фронті в 1941. Мати – вчителька, найближчі родичі– викладачі вузів. У їхньому стійко україномовному середовищі, ватмосфері, що сповідувала громадянське служіння, моральний альтруїзм,щиру віру в комуністичні ідеали, формувалася особистість К.1952 К. закінчила середню школу, 1957 – філологічний факультетКиївського університету. Працюючи в Інституті літератури АНУРСР, познайомилася 1957 з Іваном Світличним, Леонідом Коваленком– першими в її житті національно орієнтованими українцями,які стали їй не тільки найближчими друзями, але й учителямина шляху переосмислення громадянських цінностей. Тут же 1963зустріла Василя Стуса і Юрія Бадзя, дружба з якими визначила її подальшудуховну еволюцію і долю. В травні 1964, перед одруженням,Ю.бадзьо попередив наречену, що більше трьох років спокійногожиття їй не обіцяє, бо розгоряється битва за Україну, він не стоятимеосторонь. Скоро його виганяють із Інституту. 04.09.1965 подружжябере участь у політичному протесті в кінотеатрі «Україна» проти арештівукраїнської інтеліґенції. Ю.бадзьо виключають з КПРС, ім’яК. негласно забороняють у друку. 1969 вона переходить на роботу вІнститут філософії. У роки активізації українського самвидаву (1966-1971) К. бере участь в колективному перекладі на російську мовутрактату І.дзюби «Інтернаціоналізм чи русифікація?», у тиражуванніта розповсюдженні українського та російського самвидаву.Після арешту в 1972 Надії Світличної К. звертається з листом доПершого секретаря ЦК КПУ, вимагаючи повернути рідним дворічногоЯрему Світличного, вивезеного «в невідомому напрямку» з дитячихясел у момент арешту матері. У відповідь на це К. звільняють зІнституту філософії «за профнепридатністю». Віднині К. періодично291