Збірник тез XVI Міжнародно медичного конгресу студентів та ...

Туркевич Марта
АНАЛІЗ ПРОБЛЕМ ВАКЦИНАЦІЇ
Кафедра педіатрії
Науковий керівник: канд.мед.наук, ас. Боднарчук В.О.
Львівський національний медичний університет ім. Д. Галицького
м. Львів, Україна
Актуальність. Протягом останніх років майже щороку пропонуються зміни до Календаря
профілактичних щеплень (ПЩ), з'являються нові вакцини, однак не всі діти є вакцинованими.
Мета. Шляхом проведення аналізу проблеми вакцинації планується запропонувати заходи щодо
покращення її показників.
Матеріали та методи. Аналіз 10815 історій хвороб алергологічного відділення ЛМДКЛ за 2005-2011 рр.
Результати. Проведений аналіз показав зростання кількості ПЩ: у 2005-198, 2006-256, 2007-228, 2008-171,
2009-349, 2010-403, 2011 році-290 дітей.
Протягом останніх 5 років прослідковується збільшення кількості ПЩ комбінованими вакцинами, однак
показники низькі: І щ вакциною Infanrix у 2007-40, 2008-57, 2009-81, 2010-48, 2011-58; Infanrix IPV у 2007-1,
2010-61, 2011–лише 16 (15 власна); Infanrix hexa у 2011-16 (власна); для ІІ щ: Infanrix у 2007-27, 2008-38,
2009-49, 2010-32, 2011-52, Infanrix IPV у 2010-56, 2011-16 (15 власна); Infanrix hexa у 2011-6 (5 власна); щодо
ІІІ щ: Infanrix у 2007-19, показник незначно зростав протягом всього часу і у 2011-32; Infanrix IPV у 2009 і
2010 рр.-11 і 44 відповідно; Infanrix hexa-лише у 2011 році-8 дітей.
Показник ПЩ вакциною АДП був низьким. Вакциною АДП-М у 2009, 2010, 2011 рр. для І, ІІ, ІІІ щ -
жодної дитини. Лише декілька дітей провакциновано проти гепатиту В.
Жодна дитина з бронхіальною астмою не була вакцинована проти пневмококової інфекції та грипу.
Висновки: Щоб покращити показники вакцинації слід:
1. З'ясувати причини порушення Календаря ПЩ.
2. Застосовувати комбіновані вакцини.
3. Налагодити співпрацю з дитиною та її родичами (покращення комплаєнсу) (індивідуальна освітня
робота, поширення спеціальної літератури і відеоматеріалів, авторитет та довіра до лікаря, «школи
імунізації»).
4. Зосередити та скоординувати зусилля медиків, громадських і державних діячів.
Ярцева Марія
ВПЛИВ ЧИННИКІВ НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА НА РОЗВИТОК
ДИСБІОЗУ У ДІТЕЙ РАННЬОГО ВІКУ
Кафедра госпітальної педіатріі та дитячих інфекційних хвороб
Науковий керівник: д-р мед.наук, професор Ю. Г. Резніченко
Запорізький державний медичний університет
м. Запоріжжя, Україна
В роботі визначені фактори, які сприяють розвитку дисбіозів у дітей. У дослідженні взяли участь 393
дитини першого року життя. Клінічні прояви дисбактеріозу кишечника були у 106 дітей, у решти (287) – вони
були відсутні. Встановлено, що у групі дітей з клінікою дисбактеріозу частіше зустрічалися ускладнення
антенатального преіоду. В групі з дисбіозом приріст маси тіла протягом першого року життя був меншим, а
захворюваність – вищою. Відмічено появу дисбактеріозу у малюків, які знаходилися на штучному
вигодовуванні та отримували переважно адаптовані суміші імпортного виробництва після 6-тимісячного віку.
Нами не встановлено впливу тривалості грудного вигодовування та терміну введення прикормів на розвиток
дисбактеріозу. Серед малюків, які мали діагностований дісбіоз більшість дітей постійно перебували у
памперсі, їх рідше купали. Виявлено, що купання декілька разів на день знижує ризик розвитку виникнення
дисбіозу Порівняння фінансових можливостей сім'ї свідчить, що дисбактеріоз кишечника частіше
розвивається у дітей з сімей з кращими економічними можливостями та харчуванням. Вищенаведене
свідчить, що розвитку мікроекологічних порушень сприяють чисельні медико-біологічні та соціально-побутові
фактори, що необхідно враховувати при проведенні планування індивідуальних лікувально-профілактичних
заходів. Доведена необхідність застосування пробіотикотерапії не лише з лікувальною, але і з
профілактичною метою для зменшення частоти мікроекологічних порушень у дітей раннього віку.
102