Збірник тез XVI Міжнародно медичного конгресу студентів та ...

Миронюк Василь, Яремчук Ольга, Вольська Аліна
ПОКАЗНИКИ ПРООКСИДАНТНО-АНТИОКСИДАНТНОЇ СИСТЕМИ ПЕЧІНКИ ЗА УМОВ
ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНОГО УРАЖЕННЯ ПІДШЛУНКОВОЇ ЗАЛОЗИ
Кафедра медичної біохімії
Науковий керівник — проф. К.А. Посохова
Тернопільський державний медичний університет ім. І.Я. Горбачевського
м.Тернопіль, Україна
Останніми роками захворюваність на гострий панкреатит (ГП) посідає третє місце серед гострих
запальних захворювань органів черевної порожнини. Однією з причин високої смертності є ускладнення, які
супроводжуються порушенням функцій серцево-судинної системи, легень, печінки і нирок (Col C. et al.,
2010).
Мета дослідження – вивчення активності та вмісту показників прооксидантно-антиоксидантної
системи у печінці щурів при гострому панкреатиті (моделювали шляхом локального охолодження
поверхні підшлункової залози протягом 10 с. за методом Шалимова С. О.). Контрольним тваринам
проводили ідентичну серединну лапаротомію. По 6 щурів із кожної групи, в умовах тіопентал-натрієвого
наркозу, виводили з експерименту через 2 та 7 діб після моделювання ГП.
Встановлено зниження активності та вмісту компонентів антиоксидантної системи у печінці за умов
ГП. Так, активність супероксиддисмутази знижувалась – на 59 і 68 %, каталази – на 40 і 51 %. В той же час
відбувалось виснаження пулу відновленого глутатіону, кількість якого зменшувалась на 39 і 61 %, відповідно
на 1-й та 2-й терміни дослідження, порівняно з аналогічними показниками контрольної групи тварин.
Встановлено зростання вмісту гідропероксидів ліпідів – на 107 та 143 %, ТБК-активних продуктів – на
68, 141 %, відповідно на 2-гу та 7-му добу експерименту, відносно контролю.
Отже, встановлено зниження активності ензимів антиоксидантної системи, інтенсифікацію процесів
переокиснення мембранних ліпідів у печінці щурів за умов експериментального ураження підшлункової
залози.
Михайлюк Віталій
ВПЛИВ ЗАМІСНОЇ ГОРМОНОТЕРАПІЇ НА СТАН ЛІПОПЕРОКСИДАЦІЇ ТА АКТИВНІСТЬ ПРОЦЕСІВ
ЕНЕРГОУТВОРЕННЯ В МІОКАРДІ ТВАРИН З ГІПОТИРЕОЗОМ
Кафедра дитячої стоматології
Науковий керівник: д-р мед. наук, проф. М.Р. Хара
ДВНЗ «Тернопільський державний медичний університет імені І.Я. Горбачевського»
м. Тернопіль, Україна
Статистика ВООЗ показує збільшення числа хворих на гіпотиреоз, особливо субклінічних його
варіантів та високий відсоток ускладнень, пов‘язаних із розвитком гіпотиреоїдної міокардіодистрофії.
Зважаючи на встановлену відмінність у перебігу патології серця залежно від статі, актуальним є питання
вивчення ролі статевих гормонів у патогенезі пошкодження міокарда при гіпотиреозі. Метою даного
дослідження було вивчення впливу замісної гормонотерапії на метаболічні процеси в міокарді у
статевозрілих щурів з експериментальним гіпотиреозом. Встановили, що гонадектомія викликає
накопичення в міокарді шлуночків продуктів ПОЛ, недостатню реакцію системи антиоксидантного захисту,
зменшення активності СДГ. Розвиток гіпотиреозу на такому тлі характеризувався збереженням високого
вмісту первинних та особливо вторинних продуктів ПОЛ, високою активністю ферментів антиоксидантного
захисту. Активність ензимів, що контролюють енергоутворення за таких умов знижувалася. Замісна
гормонотерапія (естрадіол/прогестерон – у самок, тестостерон – в самців) сприяла помірному в динаміці
розвитку гіпотиреозу зменшенню вмісту продуктів ПОЛ, рівень яких залишався збільшеним через
недостатню реакцію АОС. Зміни активності СДГ та ЦО мали аналогічне тваринам зі збереженими гонадами
спрямування, абсолютні значення активності ЦО були достовірно більшими, ніж у тварин зі збереженими
гонадами. Отримані дані довели значний вплив статевих гормонів на метаболізм міокарда при гіпофункції
щитовидної залози, проте ефективність замісної гормонотерапії у тварин обох статей не була достатньою.
Чутливішими до гормонального дисбалансу та менш чутливим до ефектів ЗГТ є самки.
193