Збірник тез XVI Міжнародно медичного конгресу студентів та ...

Папінко Людмила
АВТОНОМНА РЕГУЛЯЦІЯ ДІЯЛЬНОСТІ СЕРЦЯ В МОЛОДИХ ОСІБ З РІЗНИМ РИЗИКОМ
РОЗВИТКУ АРТЕРІАЛЬНОЇ ГІПЕРТЕНЗІЇ
Кафедра нормальної фізіології
Науковий керівник - доцент Зятковська Н.Є.
Тернопільський державний медичний університет імені І.Я.Горбачевського
м.Тернопіль, Україна
Розповсюдження артеріальної гіпертензії (АГ) в молодому віці (за різними даними від 5 до 15 %)
визначає важливість вивчення цієї патології, що буде сприяти виконанню національної Програми
профілактики і лікування артеріальної гіпертензії.
Нами було обстежено 60 осіб віком 18–20 років. Наявність факторів ризику АГ визначали за
розробленою нами анкетою, згідно якої виділяли такі групи: 1) мінімальний ризик розвитку АГ – 0-25 балів, 2)
середній – 25-59 балів,3) високий – 50-75 балів. Артеріальний тиск вимірювали за методом Короткова. Для
оцінки балансу автономної нервової системи застосовували математичний аналіз серцевого ритму.
На основі опрацьованих анкет, нами встановлено, що кількість обстежених із мінімальним ризиком
розвитку АГ становила 22 особи, із середнім – 20, з високим – 18.
За даними математичного аналізу серцевого ритму ми визначали класи ритмограм, використовуючи
класифікацію Є.А. Березного.
Нами встановлено, що у групі з мінімальним ризиком АГ у 86 % спостерігався 1 клас ритмограм з
домінуючим впливом парасимпатичної нервової системи, а у 14 % - визначено ритмограми 2 класу, який
вказує на переважання симпатичних впливів в регуляції серцевого ритму. В осіб із середнім рівнем ризику
АГ у 65 % обстежених виявлено 1 клас, у 30 % осіб - 2, а у 5 % - 3 клас ритмограм, який вказує на посилення
впливу гуморальних чинників на модуляцію серцевого ритму. В осіб з високим ризиком розвитку 1 клас
встановлений у 16 %, 2 клас - у 50 %, 3 клас - у 34 % обстежених.
Отже, для осіб з середнім і високим ризиком розвитку АГ автономний баланс характеризується
зниженням активності парасимпатичної нервової системи на фоні значного посилення впливів симпатичної
нервової системи та гуморальних чинників.
Паранько Ганна, Кленіна Інна, Меланіч Світлана
ОСОБЛИВОСТІ БІЛКОВО-СИНТЕТИЧНОЇ ФУНКЦІЇ ПЕЧІНКИ У ХВОРИХ НА ХРОНІЧНИЙ ГЕПАТИТ ТА
ЦИРОЗ ПЕЧІНКИ
Лабораторія біохімії
ДУ «Інститут гастроентерології АМНУ»
м. Дніпропетровськ, Україна
Метою дослідження було вивчення особливостей білково-синтетичної функції печінки у хворих на
хронічний гепатит (ХГ) та цироз печінки (ЦП).
Методи дослідження. Обстежено 42 хворих віком від 26 до 60 (47,0±1,9) років. І групу склали 27 хворих
на ХГ, ІІ групу - 15 хворих на ЦП. Білково-синтетичну функцію печінки оцінювали за вмістом білкових
фракцій в сироватці крові хворих (альбумін, α 1 -, α 2 -, β- та γ-глобуліни). При статистичній обробці результатів
використовували пакет програм SPSS 10.0 for Windows.
Результати. Аналіз отриманих даних показав, що у хворих обох груп порушується співвідношення між
альбумінами та глобулінами сироватки крові, що є переконливою ознакою глибини порушення білковосинтетичної
функції печінки. Так, у хворих І групи було виявлено зниження вмісту альбуміну до (53,81,75)
%, (р0,01) та у хворих ІІ групи - в 2 рази до (49,43,43) %, (р0,05). В І групі вміст 1 -глобулінів
підвищувався в 1,7 рази до (7,070,82) %, (р