Збірник тез XVI Міжнародно медичного конгресу студентів та ...

Легоцька Марія
МІКРОБНИЙ ПЕЙЗАЖ ШКІРИ ОБЛИЧЧЯ У СТУДЕНТІВ ІЗ ВУГРЕВИМ ВИСИПОМ
Кафедра мікробіології, вірусології та імунології
Науковий керівник: доц., канд. мед. наук Романюк Л.Б.
ДВНЗ ―Тернопільський державний медичний університет ім. І.Я. Горбачовського‖
м. Тернопіль, Україна
На сьогоднішній день все більше людей стикається із проблемами шкіри обличчя. Мікрофлора шкіри
є важливим фактором, який слід враховувати при вугревому висипі. На мікроорганізми шкіри впливають
бактерицидні фактори сального секрету і поту. У здорових осіб до складу цього мікробіоценозу входить
близько 300 видів. До складу резидентної флори входять мікрококи, коринебактерії, стафіло- та
стрептококи, грибки. Вугревий висип у осіб молодого віку має рецидивуючий перебіг і часто для його
лікування застосовують антибактеріальну терапію, як місцево так і загальну, що може суттєво вплинути на
мікробний пейзаж шкіри обличчя.
Метою нашого дослідження було визначити домінуючі штами мікроорганізмів на шкірі обличчя у
студентів з ознаками вугрового висипу і визначити їх антибіотикочутливість. Для цього використовували
бактеріологічний метод дослідження матеріалом для цього слугували мазки із ураженої ділянки шкіри. При
заборі матеріалу стерильним тампоном проводили кругові рухи від центру до периферії досліджуваної
ділянки. Посіви проводили на кров‘яний, жовтково-сольовий агар та середовище Ендо.
Найчастіше серед досліджуваних зразків відмічали Streptococcus heamolyticus – 73,2%, Corynebacterium spp.
– 68,7%, Staphylococcus aureus – 56,3%, E. coli – 18,4% , значно рідше зустрічалися Bacillus spp. та C.
Albicans. Оскільки гноєрідними серед перерахованих представників є стафіло- та стрептококи то визначали
чутливість до антибіотиків саме в остайніх. Для цього використовували диско-дифузійний метод з набором
стандартних дисків. Максимальні зони затримки росту при дослідженні S. Aureus відмічались при
застосуванні цефалоспоринів (83,6%) а саме цефазолін, цефотаксим, цефтріаксон; пеніциліні (58,7%) –
карбеніцилін, оксацилін; та левоміцетину (64,4%)
Таким чином начастіше серед мікрофлори шкіри виділяють Streptococcus heamolyticus – 73,2% та
Staphylococcus aureus – 56,3% які є чутливими до антибіотиків пеніцилінового ряду та цефалоспоринів що
дозволяє рекомендувати остайні для лікування гнійних ускладнень вугрового висипу.
Кучмак О., Пінчук Ю.
АНТАГОНСТИЧНІ ВЛАСТИВОСТІ ENTEROCOCCUS FAECIUM ДО ПРЕДСТАВНИКІВ МІКРОФЛОРИ
ТОВСТОЇ КИШКИ ХВОРИХ НА РЕВМАТОЇДНИЙ АРТРИТ
Ревматоїдний артрит (РА) є серйозною аутоімунною органонеспецифічною патологією, на яку
страждає до 0,5-2,0 % населення земної кулі. Актуальною проблемою залишається вивчення і корекція змін
кишкової мікрофлори на фоні РА з метою попередження розвитку ускладнень дисбактеріозу.
Метою роботи було визначити антагоністичні властивості Enterococcus faecium введених в пробіотик
біфіформ, до найбільш значущих мікроорганізмів товстої кишки хворих на РА.
Мікробіоценоз товстої кишки хворих досліджували бактеріологічним методом. Антагоністичні взаємодії
мікроорганізмів вивчались методом відстрочених посівів на щільному середовищі Гаузе-2 шляхом
тестування пробіотичного штаму Enterococcus faecium відносно 49 клінічних штамів стафілококів, 35 -
ентеробактерій, 54-E.coli, 49-Staphylococcus aureus, 35-Staphylococcus epidermidis, Pseudomonas aeruginosa
-42 штами, 25 - Кlebsiela pneumonie, Enterococus faecalis-54, Candida-23, виділених від хворих на РА.
Встановлено, що зони затримки росту грамнегативних культур, були порівняно невеликими і становили
1,0±0,02 мм для Enterobacter spp. (21,4 %) і Pseudomonas aeruginosa (29,4 %). Достовірно більші зони
затримки росту виявлено при тестуванні грам позитивних бактерій і дріжджеподібних грибів:16,2± 0,04мм
для Staphylococcus epidermidis, 13,4±0,06 мм для Candida spp.. Найбільший відсоток чутливих штамів
виявлено серед Staphylococcus epidermidis (40,22 %), Enterococcus faecalis (38,8 %) і E.coli (23,6 %), Candida
(26,0 %).
Отже,найвираженішу антагоністичну активність Enterococcus faecium проявляють відносно кишкових
паличок, стафілококів, епідермальних стафілококів, ентерококів, грибів роду Candida. Встановлено,що
грамнегативна флора (зокрема-Klebsiella spp., Pseudomonas aeruginosa) характеризується високим
ступенем резистентності до бактеріоцинів пробіотичного штаму. Рекомендовано пробіотичні препарати на
основі представників роду Enterococcus faecium застосовувати для елімінації стафілококів, стрептококів,
ентерококів, кишкових паличок з гемолітичними властивостями і зміненими ферментативними
властивостями та грибів роду Candida у хворих на РА.
289