21.01.2015 Views

Збірник тез XVI Міжнародно медичного конгресу студентів та ...

Збірник тез XVI Міжнародно медичного конгресу студентів та ...

Збірник тез XVI Міжнародно медичного конгресу студентів та ...

SHOW MORE
SHOW LESS

You also want an ePaper? Increase the reach of your titles

YUMPU automatically turns print PDFs into web optimized ePapers that Google loves.

Гітман Анастасія<br />

ОСОБЛИВОСТІ ХІРУРГІЧНОГО ЛІКУВАННЯ ХВОРИХ З ЕХІНОКОКОВИМ УРАЖЕННЯМ ПЕЧІНКИ<br />

Кафедра хірургії №2<br />

Науковий керівник: заслужений лікар України, д-р мед. наук, проф. Б.С.Запорожченко<br />

ДВНЗ «Одеський національний медичний університет»<br />

м.Одеса, Україна<br />

Актуальність. Ехінококоз у людини зустрічається від 0,8 до 3,1 випадків на 100 тис. людей, а в<br />

ендемічних районах - від 5,2 до 13,4 випадків на 100 тис, з яких в 50-70% випадків спостерігається<br />

ураження печінки. В клініці хірургії №2 ОНМедУ з 2006 по 2011 рік стосовно ехінококового ураження печінки<br />

на лікуванні знаходилось 89 хворих. З них жінок було 47 (52,8%), чоловіків - 42 (47,2%). Ехінококові кісти<br />

печінки у хворих виявлялись при планових обстеженнях та при розвитку ускладнень, серед яких синдром<br />

компресії внутрішніх органів спостерігався у 8 (8,99%) хворих, нагноєння кісти печінки - у 6 (6,74%) хворих,<br />

перфорація кісти з розвитком перитоніту - у 3 (3,37%) хворих.<br />

Метою дослідження поліпшення результатів лікування хворих з ехінококовим ураженням печінки.<br />

Матеріали та методи. Комплекс діагностичних заходів: УЗД, КТ черевної порожнини та<br />

заочеревинного простору, лабораторних досліджень та серологічних реакцій. У 47 (52,8%) хворих гідатидну<br />

кісту виявлено в правій долі печінки, у 19 (21,3%) – в лівій, в правій та лівій долях печінки - у 18 (20,2%),<br />

сумісне ураження відмічено у 5 (5,7%) хворих.<br />

Результати та їх обговорення. Всім хворим було проведено хірургічне лікування в обсязі крайової<br />

резекції печінки - у 7 (7,9%) хворих, атипової резекції печінки - у 12 (13,5%) хворих, лівобічної та правобічної<br />

гемігепатектомії із застосуванням hanging-маневра - у 4 (4,5%) та 7 (7,9%) хворих відповідно, цистектомія та<br />

частковий капітонаж - у 12 (13,5%) хворих, цистектомія з наступною тампонадою залишкової порожнини<br />

пасмом великого чіпця на ніжці - у 31 (34,8%) хворого, лапароскопічна цистектомія з коагуляцією залишкової<br />

порожнини - у 16 (17,9%) хворих. Прецизійне ушивання дольового жовчного протоку виконано у 9 (10,1%)<br />

хворих. Летальність в групі з органозберігаючими операціями склала 4,7%, в групі з резекційними<br />

втручаннями - 13,3%.<br />

Гончарук Василь<br />

ЕКСТРАПЕРИТОНІЗАЦІЇ ДРЕНАЖНОЇ ТРУБКИ ПРИ ЗОВНІШНЬОМУ ДРЕНУВАННІ ЗАГАЛЬНОЇ<br />

ЖОВЧЕВОЇ ПРОТОКИ, ЯК СПОСІБ ЗАПОБІГАННЯ ЖОВЧЕВОГО ПЕРИТОНІТУ<br />

Кафедра хірургії №2<br />

Науковий керівник: д-р мед. наук, проф. Ф.М.Ільченко<br />

ДВНЗ «Кримський державний медичний університет імені С.І. Георгієвського»<br />

м. Сімферополь, АР Крим, Україна<br />

Одним з найважчих ускладнень ранього післяопераційного періоду у біліарній хірургії є жовчевий<br />

перитоніт, частка якого при гострому деструктивному холециститі сягає від 2,2 до 84 %, а післяопераційна<br />

летальність коливається від 17 до 48% (Муллаянова А. З., 2008). З метою профілактики цього грізного<br />

ускладнення запропоновано спосіб екстраперитонізації дренажної трубки при зовнішньому дренуванні<br />

загальної жовчевої протоки (заявка на патент (корисну модель) України № u 2011 09284 від 25.07.2011р.).<br />

Спосіб полягає у наступному.<br />

Під час оперативного втручання з приводу ускладнених форм жовчекам'яної хвороби на етапі<br />

проведення холецистектомії після виділення та окремої перев'язки міхурової протоки та артерії проводять<br />

субсерозне видалення міхура. На час проведення слідуючого етапу операції, а саме дренування загальної<br />

жовчевої протоки, ложе жовчевого міхура тампонується марлевим тампоном. Після чого здійснюють<br />

зовнішне дренування загальної жовчевої протоки через куксу міхурової протоки, або через<br />

холедохотомічний отвір з фіксацією дренажної трубки кетгутовими лігатурами та досягненням<br />

герметичності. Дренажна трубка виводиться назовні через окрему контрапертуру в правому підребір'ї без<br />

натягу і фіксується до шкіри. В подальшому залишки серозної оболонки жовчевого міхура, які залишились<br />

після субсерозної холецистектомії, зшиваються вузловими кетгутовими швами над дренажною трубкою.<br />

Таким чином досягається екстраперитонізація дренажної трубки, що запобігає виникненню<br />

ускладнень при підтіканні жовчі у вільну черевну порожнину – жовчевого перитоніту, та дозволяє досягути<br />

надійного гемо- та холестазу з ложа жовчевого міхура.<br />

42

Hooray! Your file is uploaded and ready to be published.

Saved successfully!

Ooh no, something went wrong!