Збірник тез XVI Міжнародно медичного конгресу студентів та ...

Куценко Сергій, Рубан Олена
ВИЗНАЧЕННЯ ПАРАМЕТРІВ ЕКСТРАГУВАННЯ БАГАТОКОМПОНЕНТНОГО ЗБОРУ
Кафедра заводської технології ліків
Науковий керівник – д-р фарм. наук, проф. Рубан О.А.
Національний фармацевтичний університет
м. Харків, Україна
Головною задачею сучасної фармацевтичної науки є створення нових ефективних лікарських
препаратів (ЛП) на основі лікарської рослинної сировини. На сьогодні в медичній практиці застосовується
обмежений асортимент венотонічних лікарських засобів рослинного походження. З метою розширення
номенклатури даної групи препаратів на кафедрі заводської технології ліків НФаУ ведеться розробка складу
та технології ЛП для лікування хронічної варикозної хвороби вен на основі комплексу біологічно активних
речовин, отриманого із суміші лікарської рослинної сировини.
Об‘єктом досліджень була рослинна суміш, основними компонентами якої є плоди гіркокаштану кінського,
софори японської, трави буркуну лікарського, листя ліщини. Для потенціювання терапевтичної дії до складу
було введено плоди горобини звичайної та вівса посівного, що підтверджено результатами попередніх
фармакологічних досліджень.
Екстрагування проводили спиртово-водними розчинами з концентрацією етанолу 20%, 40%, 70%.
Співвідношення сировина – екстрагент складало 1:5 та 1:10. Час досягнення рівноважної концентрації
встановлювали шляхом настоювання серії наважок збору з екстрагентом до повного припинення
збільшення кількості екстрактивних речовин. Кількісну оцінку повноти витягання проводили за основними
біологічно-активними речовинами збору – рутином та есцином , які мають питомий показник поглинання в
УФ-зоні спектру. З метою прогнозування об‘єму екстрагенту було встановлено коефіцієнт поглинання збору
– 3,14; ступень набрякання – 2,14; об‘ємна густина – 0,44 г/мл.
На підставі проведених досліджень доведено, що повноту виснажування рослинного матеріалу
забезпечує двократна екстракція 40% етанолом при співвідношенні сировина екстрагент 1:10. Рівноважна
концентрація досягається при першому контакті фаз за 18 годин, при другому – за 6 год.
Левіч Сергій
СИНТЕЗ ТА АНТИОКСИДАНТНА АКТИВНІСТЬ ВОДОРОЗЧИННИХ СОЛЕЙ
3-АРИЛ(АРАЛКІЛ)КСАНТИНІЛ-8-ПРОПІОНОВИХ КИСЛОТ
Кафедра біологічної хімії та лабораторної діагностики
Науковий керівник: д-р хім.наук, проф. К.В, Александрова
Запорізький державний медичний університет
м. Запоріжжя, Україна
Актуальною проблемою сучасної медицини та фармакології є створення антиоксидантних сполук,
оскільки в патогенезі багатьох захворювань ключовою ланкою є активні форми кисню (АФК) . Відомо, що в
основі утворення та розвитку стресу лежить гіперпродукція АФК біоенергетичними і нейрохімічними
системами серця. АФК в умовах антиоксидантної недостатності окислювально модифікують білки, ліпіди,
ДНК, мембрани та інші органели кардіоміоциту, що в умовах ішемії призводить до порушення генерації і
провідності нервового імпульсу, десенситації рецепторів, утворенню пор, і, як наслідок, ініціації апоптозу та
формуванню коронарного дефіциту. Відомо, що досить велика кількість похідних пурину та ксантину виявляє
виражену антиоксидантну активність, та істотно знижує негативний вплив активних форм кисню на клітини різних
тканин організму.
Тому, з метою пошуку сполук-антиоксидантів нами були одержані не описані раніше водорозчинні солі
3-арил(аралкіл)ксантиніл-8-пропіонових кислот взаємодією їх з первинними, вторинними, третинними
амінами та амоніаком. Слід зазначити, що основи були взяті в суворо еквімолярній кількості для запобігання
утворення солей не тільки по карбоксильній групі, а й по N 7 H-кислотному центру.
Будова одержаних сполук доведена даними елементного аналізу, ІЧ-, ПМР-спектроскопії та масспектрометрії,
індивідуальність підтверджена методами тонкошарової хроматографії.
Первинний фармакологічний скринінг підтвердив перспективність подальшого пошуку нових
антиоксидантів-кардіопротекторів серед похідних 3-арил(аралкіл)ксантиніл-8-пропіонових кислот.
270