Збірник тез XVI Міжнародно медичного конгресу студентів та ...

Герман Леся, Каліновська Ірина
ДОСЛІДЖЕННЯ ГОРМОНАЛЬНОГО СТАТУСУ ВАГІТНИХ З ПЛАЦЕНТАРНОЮ НЕДОСТАТНІСТЮ В
РАННЬОМУ ЕМБРІОНАЛЬНОМУ ПЕРІОДІ
Кафедра акушерства і гінекології
Науковий керівник- д-р мед.наук, доц. Каліновська І. В
ФПО Буковинського державного медичного університету
м. Чернівці, Україна
.
Проблема діагностики та профілактики антенатальних розладів у сучасному акушерстві є
актуальною. Серед причин загрозливих станів плода, високого ризику перинатальних втрат значне місце
посідає фетоплацентарна недостатність, яка починає проявлятися на ранніх стадіях гестаційного процесу.
Це супроводжується дистрофічними змінами в плаценті і розладом її ферментативної та гормональної
функції. Метою даного дослідження було вивчення гормонального статусу вагітних при плацентарній
недостатності в ранньому ембріональному періоді. Нами було обстежено 90 жінок в терміні вагітності 4-8
тижнів з ранніми проявами фетоплацентарної недостатності. При дослідженні гормонального статусу
вагітних виявлено зниження рівня хоріонічного гонадотропіну до 12480 МЕ/л, що в 2 рази менше ніж у групі
контролю. У вагітних з плацентарною недостатністю в ранньому ембріональному періоді рівень естрадіолу в
сироватці крові становив 0,2 нмоль/л, що в 2,6 рази менше порівняно з контрольною групою. При
дослідженні рівня прогестерону у всіх вагітних основної групи спостерігалося його зниження в 1,5 раза
порівняно з контрольною групою. Отримані результати свідчать, що дослідження гормонального статусу
вагітних з ранніми проявами плацентарної недостатності дозволяє діагностувати різні форми даної патології
на ранніх термінах вагітності. Неповноцінність функції трофобласту, внаслідок якої розвиваються ранні
прояви ФПН, веде до зниження рівня хоріонічного гонадотропіну, що викликає зниження рівня прогестерну
та естрогенів. Падіння рівня цих гормонів призводить до посилення скоротливої активності міометрія та
загрози переривання вагітності в ранньому ембріональному періоді. Це клінічно проявляється частковими
відшаруваннями хоріона та відмерлими вагітностями в ранньому ембріональному періоді.
Головачук Оксана, Каліновська Ірина
ОЦІНКА СТАНУ ФЕТОПЛАЦЕНТАРНОГО КОМПЛЕКСУ У ВАГІТНИХ З ГЕНІТАЛЬНИМИ ІНФЕКЦІЯМИ
Кафедра акушерства і гінекології
Науковий керівник- д-р мед.наук,доц. Каліновська І. В
ФПО Буковинського державного медичного університету
м. Чернівці, Україна
Ускладнений перебіг вагітності урогенітальними інфекціями відзначається за даними різних авторів у
55-89% вагітних жінок. Проблеми хронічної плацентарної недостатності, в основі якої лежить порушення
компенсаторно-пристосувальних механізмів і вплив геніальних інфекцій, є актуальним, що пов‘язано з
чисельними ускладненнями пологів, високою перинатальною смертністю та наявністю більш частих
нервово-психічних розладів у дітей від матерів, перебіг вагітності яких ускладнився плацентарною
недостатністю.
Метою дослідження було вивчити вплив фетоплацентарної недостатності на перебіг
вагітності,ускладненої генітальними інфекціями. Вивчено перебіг вагітності і проведена оцінка стану
фетоплацентарного комплексу у 40 вагітних з генітальними інфекціями в другій половині вагітності.Аналіз
клінічного перебігу вагітності, яка розвивалась показав, що в обстеженої групи вагітних спостерігалася
патологія розташування хоріона в малому терміні у 34 жінок(85%). Перебіг першого триместру вагітності
ускладнився загрозою перериванням у 18 жінок(45%), другої половини вагітності- загрозою передчасних
пологів у 13 жінок(32,5%). Характерним ускладненням вагітності при генітальних інфекціях є розвиток
фетоплацентарної недостатності( у 36 вагітних-90%). При проведенням УЗД плода в терміни вагітності 16-
18 та 24-25 тижнів відзначалася в 25% гіперплазія плаценти, в 45% - передчасне старіння плаценти. Аналіз
кардіотокограм плода показав, що 70 % обстежених оцінка КТГ за Фішером складала 6-7 балів(монотонний
тип при базальному ритмі 110-120 уд. в 1 хв. Результатом вагітності у жінок з генітальною інфекцією та
фетоплацентарною недостатністю є народження дітей різного фізичного розвитку. Останній зворотньо
пропорційний тяжкості фетоплацентарної недостатності та ступеню інфекційного ураження. Синдром
затримки розвитку плода був діагностований у 6 жінок ( 15 %). В ранньому неонатальному періоді
спостерігалася порушена адаптація новонароджених дітей, які народилися від матерів з урогенітальною
інфекцією та клінічними ознаками гіпоксії: легкого ступеня-40%, середньої важкості-50%, тяжкого ступеня-
10%.
Таким чином, перенесена хронічна гіпоксія на фоні урогенітальних інфекцій сприяє формуванню
перинатальної патології ЦНС у новонароджених дітей. Подальше дослідження фетоплацентарної
недостатності у вагітних з урогенітальними інфекціями дадуть змогу розробити профілактичні заходи
попередження їх шкідливих впливів на плід.
135