Збірник тез XVI Міжнародно медичного конгресу студентів та ...

Войновський Максим, Стравський Тарас, Мудрик Мирослава, Бабій Михайло, Пастернак Артем
БІЛКОВІ ФРАКЦІЇ СИРОВАТКИ КРОВІ У ЩУРІВ ЗА УМОВИ ГОСТРОГО
АЛКОГОЛЬНОГО ОТРУЄННЯ
Кафедра клініко-лабораторної діагностики
Науковий керівник – Криницька І.Я.
ДВНЗ «Тернопільський державний медичний університет імені І.Я. Горбачевського»
м.Тернопіль, Україна
Гострі алкогольні отруєння протягом багатьох років займають перше місце серед побутових
інтоксикацій по абсолютній кількості летальних випадків. При важких отруєннях етанолом смертність може
досягати 40 % і більше. Як алкоголь, так і продукт його метаболізму, ацетальдегід володіють вираженим
впливом на білковий обмін, хоча дані літератури з цього приводу малочисельні і розрізнені.
Тому, метою нашого дослідження було визначити рівень загального білка та
білкових фракцій сироватки крові у щурів за умови гострого алкогольного
отруєння.
Досліди проводили на 18 безпородних щурах-самцях масою 200-220 г. Гостре алкогольне отруєння
моделювали шляхом одноразового введення етилового спирту, який попередньо розводили в 0,9 % розчині
натрію хлориду, з розрахунку 12,5 мл 40 % розчину етанолу на 1 кг маси. Дослідження проводили в динаміці
(на третю, п‘яту та сьому доби експерименту).
Встановлено, що одноразове введення етилового спирту викликає незначне підвищення вмісту білка
плазми крові на 3-тю добу з моменту введення отрути (на 17 % відносно інтактних щурів). На 5-у та 7-у доби
експерименту спостерігалось зниження концентрації білка, але рівня інтактних тварин досягнуто не було
(109 % відносно інтактних щурів). Крім того, гіперпротеїнемія в уражених тварин супроводжувалася значною
диспротеїнемією. Вміст альбуміну достовірно знижувався на 3-тю добу (78,5 % від рівня інтактних тварин). В
подальші дні експерименту рівень альбуміну незначно підвищувався, але рівня інтактних тварин досягнуто
не було. Концентрація α 1 - та α 2 - глобулінів зростала на 3-тю добу з моменту введення отрути - в 2 і 1,5 рази
відповідно. Підвищення вмісту α 1 - та α 2 - глобулінів може бути обумовлене їх підвищеною продукцією
паралельно з гіперпродукцією інших білків гострої фази запалення. Щодо β - та γ- глобулінів, то також
спостерігалась тенденція до незначного підвищення їх вмісту на 3-тю добу експерименту і зменшення на 5-у
та 7-у доби, що ймовірно слід розглядати як результат загальної реакції ретикуло – ендотеліальної системи
на дію токсичних факторів, а їх деяке зниження мабуть обумовлене меншою ірритацією в зв'язку з
припиненням отруєння.
Отже, гостре алкогольне отруєння у щурів супроводжується вираженою диспротеїнемією.
Воробйова Валентина, Хомутов Євген, Сташкевич Марина
ВПЛИВ ДИГІДРОПІРИМІДИНДЕГІДРОГЕНАЗИ НА ДЕГРАДАЦІЮ
5-ФУ В АДЕНОКАРЦИНОМІ ШЛУНКУ
Кафедра хімії
Науковий керівник – канд.хім.наук доцент Хомутов Є. В.
Донецький Національний Медичний Університет імені М. Горького
м.Донецьк, Україна
У попередніх дослідженнях було з'ясованово, що концентрація 5-фторурацилу (5-ФУ) в пухлині
закономірно зменшується з часом після введення, в той час як в нормальній тканині такої тенденції не
відзначалося. Також відомо, що основним ферментом катаболізму піримідинів є
дигидропиримідиндегідрогеназа (ДПДГ), яка перетворює до 90% 5-ФУ на неактивний метаболіт.
Метою дослідження було оцінити зв‘язок між концентрацією 5-ФУ в пухлині і в суміжній з нею тканині
шлунка та активністю в них ДПДГ.
Матеріали та методи. Для дослідження відбиралися зразки пухлинної та суміжної тканини, вилучені у
16 пацієнтів під час операції з видалення пухлини шлунка, через 2-60 хвилин після болюсного
внутрішньоартеріального введення 5-ФУ в дозі 250 мг. У цих зразках визначали концентрацію 5-ФУ методом
ВЕРХ, а також активність ДПДГ спектрофотометричним методом за зменшенням оптичної щільності на
довжині хвилі поглинання НАДФН – одного з субстратів ферменту.
Результати. Між активністю ДПДГ та концентрацією 5-ФУ у пухлині відзначається помірна (R=-0,62,
р=0,06) зворотна кореляція. Також наявна помірна кореляція (R=0,59 при р=0,07) між часом після введення
препарату і активністю ферменту в пухлині. Однак статистично достовірних кореляцій між цими показниками
в суміжній тканині ми не виявили.
Висновки. Результати дослідження свідчать про узгодженість процесів розпаду 5-ФУ в пухлинні у
різних пацієнтів, в той час як в суміжній тканині проявляється межіндивідуальна варіабельність катаболізму
препарату.
181