Збірник тез XVI Міжнародно медичного конгресу студентів та ...

Рижко Яна
ХАРАКТЕРИСТИКА ГЕМОДИНАМІЧНИХ ОСОБЛИВОСТЕЙ ТА КИСНЕВОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ТКАНИН У
ХВОРИХ НА РАК ПРЯМОЇ КИШКИ
Кафедра хірургії з анестезіологією № 2
Науковий керівник - д-р мед. наук, проф. Гнатів В.В.
ДВНЗ «Тернопільський державний медичний університет імені І.Я. Горбачевського»
м. Тернопіль, Україна
Система доставки і споживання кисню є ключовою ланкою, навкруги якої формується патогенез практично
будь-якого критичного стану (Рябов Г.О.,1988).
Основною метою даного дослідження було вивчення особливостей функціонального стану системної
гемодинаміки і киснево-транспортної функції крові у хірургічних хворих, що лікувались з приводу раку прямої
кишки.
Обстежено 36 пацієнтів однакового віку, які знаходились на лікуванні в хірургічному відділенні
Тернопільської університетської лікарні. Вони були розподілені на 2 групи (основна -24 хворих на рак прямої
кишки, контрольна -12 хворих на пахову грижу). При поступленні у стаціонар з‘ясовували паспортні дані, детально
збирали анамнез, проводили загальноклінічні, інструментальні та лабораторні дослідження. У кожного пацієнта
визначали антропометричні дані (зріст, масу тіла) та обчислювали площу поверхні тіла, вимірювали артеріальний
тиск: систолічний та діастолічний, обчислювали пульсовий та середній артеріальний тиск, підраховували частоту
серцевих скорочень за хвилину. Стан системної гемодинаміки оцінювали, використовуючи формулу Стара
(ударний об‘єм серця), формулу Франко (загальний периферичний опір судин). Усім хворим
фотоелектроколориметричним способом вимірювали вміст загального гемоглобіну, обчислювали кисневу ємність
крові, застосовуючи константу Гюфнера. Вимірювали насиченість артеріальної крові киснем пульсоксиметром, а
насиченість венозної крові - апаратом «Оxymeter Unistat», США.
Ми виявили, що у переважної більшості хворих відмічалось достовірне зниження гемоглобіну, а також
еритроцитів, порівняно з нормою. Відповідно, у них знижувався і кисневий резерв крові. У ракових хворих
відмічали достовірне зниження, порівняно з контролем, вмісту кисню в артеріальній крові внаслідок порушення
функції гемоглобіну. У досліджуваних хворих, порівняно з нормою, виявляли зміни гемодинамічних показників:
ударного та хвилинного об‘ємів кисню, хвилинного індекса циркулюючого кисню. Так, об‘єм кисню, який виштовхує
серце при кожній систолі, у хворих на рак прямої кишки понижувався на 9,3 мл, а у хворих на пахову грижу – 6,2
мл. Хвилинний об‘єм кисню у хворих першої досліджуваної групи становив 90–95 % від норми, а у хворих
контрольної групи - 73,3 % від належного. У пацієнтів досліджуваної групи, порівняно з контролем, індекс
споживання кисню був близьким до норми, однак індекс транспортування кисню суттєво знижується.
Отримані результати свідчать про те, що у хворих на рак прямої кишки в передопераційному періоді
спостерігається суттєве порушення кисневого забезпечення тканинного метаболізму, порівняно з контролем. Усі
ці патогенетичні фактори слід враховувати при проведенні анестезіологічного забезпечення операційного
лікування.
Суходоля Сергій
ДООПЕРАЦІЙНА ТА ІНТРАОПЕРАЦІЙНА ТАКТИКА ПРИ ХРОНІЧНОМУ ПАНКРЕАТИТІ.
Кафедра хірургії ФПО ВНМУ імені М. І. Пирогова
Науковий керівник :д-р мед.наук Петрушенко В.В
Національний медичний університет імені М. І Пирогова
Хмельницька обласна лікарня
Хмельницький-Вінниця, Україна
Хронічний панкреатит за частотою виникнення, важкістю клінічного перебігу, складнощами діагностики і
незадовільними результатами лікування займає одне з провідних місць серед захворювань органів системи
травлення.
Метою нашої роботи є обґрунтування вибору методу оперативного втручання в залежності від
функціонального стану ПЗ, проток ПЗ та гепатобіліарної системи при використанні інтраопераційної
панкреатовірсунгографії та холангіографії
В період за 2009-2011рр на базі Хмельницької обласної лікарні було виконано 74 оперативних втручання
у пацієнтів з хронічним панкреатитом . У 42 пацієнтів були наявні кісти(головки, тіла та хвоста) підшлункової
залози.
Пацієнти були поділені на дві групи:
1гр. 22 пацієнта, яким було виконано зовнішнє або внутрішнє(цистодуоденоанастамоз з виключенням на
Ру петлі) дренування.
2гр. 20 пацієнтам проводилась інтраопераційна панкреатовірсунгографія, що дозволило виявити 7
пацієнтів з кістою, що сполучається з протоком та значною протоковою гіпертензією. Вищевказаним пацієнтам
було виконано: операція Фрея 5(25%) операція Бегера 2(10%). Термін спостереження за пацієнтами від 6 до
18міс.
В першій групі, з часом, виникли рецидиви(15пацієнтів 68%), посилювався больовий синдром, виникали
загострення хронічного панкреатита. У другій групі рецидивів не було, пацієнти відмічали значне покращення
якості життя.
Ми пропонуємо УЗД ОЧП, КТ ОЧП, як обов‘язкові передопераційні методи діагностики, та
інтраопераційну панкреатовірсунгографію, яа дає можливість визничити стан протокової системи і, в залежності
від цього, застосувати найбільш ефективний метод оперативного втручання.
Застосування запропонованої тактики дозволяє попередити рецидиви та покращити якість життя
прооперованих пацієнтів
53