Збірник тез XVI Міжнародно медичного конгресу студентів та ...

Підгірний Василь, Зозуляк Неля
ВПЛИВ КВЕРЦЕТИНОВМІСНИХ СПОЛУК НА СТАН ПЕЧІНКИ ПРИ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНОМУ
ЦУКРОВОМУ ДІАБЕТІ 2 ТИПУ
Кафедра фармакології з клінічною фармакологією
Науковий керівник – д-р мед. наук., проф. К. А. Посохова
ДВНЗ «Тернопільський державний медичний університетімені І. Я. Горбачевського»
м. Тернопіль, Україна
Печінка є органом, у якому інтегровані всі найважливіші біохімічні процеси та ланки обміну речовин,
необхідні для підтримання гомеостазу. Тому корекція її стану при такій поширеній патології, як цукровий
діабет, має неабияке практичне значення. Мета даного дослідження – встановлення деяких біохімічних
показників стану печінки при цукровому діабеті 2 типу (ЦД) та на тлі застосування кверцетиновмісних
сполук. Використано 4 групи тварин: 1 – контроль (інтактні); 2 – тварини з ЦД; тваринам 3 і 4 груп з ЦД
вводили відповідно корвітин і ліпофлавон (по 10 мг/кг маси тіла). Моделювання ЦД здійснювали шляхом
одноразового внутрішньоочеревинного введення стрептозотоцину (STZ, 30 мг/кг маси тіла) після
попереднього 4-тижневого утримання тварин на високо жировій дієті. Корекцію розпочинали через 10 тижнів
після введення STZ і проводили щоденно одноразово, протягом 14 днів. Встановлено, що при ЦД
відбувалося зростання в крові рівня загального білірубіну на 45,3 %, загального холестерину на 104 %,
тригліцеридів на 155 %, порівняно з контролем. На тлі введення корвітину спостерігалось зниження рівня
загального білірубіну на 27,5 %, загального холестерину на 40,4 %, тригліцеридів на 51,7 %, порівняно з
групою тварин з ЦД. При застосуванні ліпосомальної форми кверцетину спостерігалося зниження рівня
загального білірубіну на 29,7 %, загального холестерину на 49,9 %, тригліцеридів на 43,2 %, порівняно з
патологією.
Таким чином, при введені кверцетиновмісних сполук при експериментальному цукровому діабеті 2
типу відбувається нормалізація показників пігментного та ліпідного обмінів, причому позитивний вплив
ліпофлавону був більшим, ніж водорозчинної форми кверцетину.
Пінкевич О., Мишаківська Ю., Підгірний В.
РІВЕНЬ НІТРИТ-АНІОНУ І ПОКАЗНИКИ БІЛОВОГО СТАТУСУ У ХВОРИХ НА ХРОНІЧНИЙ
ПАНКРЕАТИТ ІЗ СУПУТНЬОЮ ГІПЕРТОНІЧНОЮ ХВОРОБОЮ
Науковий керівник – д-р мед. наук, проф. Бабінець Л.С.
ДВНЗ «Тернопільський державний медичний університет імені І.Я. Горбачевського»
м.Тернопіль, Україна
Відомо, що хронічний панкреатит (ХП) часто супроводжується розвитком полінутрієнтної недостатності,
що сприяє порушенню функції інших органів і систем. Зміни структури судин, які розвиваються під впливом
надмірного навантаження тиском, призводять до дисфункції ендотелію і погіршення кровопостачання
підшлункової залози (ПЗ).
Мета дослідження: на основі порівняльного аналізу рівня нітрит-аніону в сироватці крові і показників, які
характеризують вісцеральний пул білка в організмі, встановити вплив супутньої гіпертонічної хвороби (ГХ)
на формування білкової недостатності при ХП.
Матеріали та методи: Об'єктом дослідження були 124 хворих із ХП у фазі нестійкої чи стійкої ремісії. У
89 пацієнтів була діагностована ГХ ІІ стадії 1-2 ступеня. Усі пацієнти були поділені на 2 групи: І група – хворі
з ХП, ІІ група – хворі із супутньою ГХ. Контрольну групу склали 20 здорових людей. Визначали в сироватці
крові рівень нітрит-аніону за методом Гріна і вміст загального білка. У крові визначали кількість еритроцитів і
рівень гемоглобіну. Чоловіки складали 46,8 % (58 осіб), жінки – 53,2 % (66 осіб). Середній вік хворих склав
(45,8±1,89) роки. Стаж ХП всередньому становив (6,47±0,71) роки. Середня тривалість ГХ у пацієнтів була
(8,61±0,48) роки. Групи суттєво не відрізнялися за віком, статтю, тривалістю ХП.
Спостерігали знижений рівень нірит-аніону (NO 2 ) у сироватці крові пацієнтів обох груп, що підтверджує
наявність у них ендотеліальної дисфункції. Однак, рівень NO 2 у сироватці крові хворих ІІ групи був на 28 %
нижчим (p