Збірник тез XVI Міжнародно медичного конгресу студентів та ...

Денис Антоніна
ВИВЧЕННЯ КРИСТАЛОГРАФІЧНИХ ХАРАКТЕРИСТИК ЕКСТРАКТУ ЛИСТЯ ТОПОЛІ КИТАЙСЬКОЇ
Кафедра фармацевтичних дисциплін
Науковий керівник проф. Т. А. Грошовий
ДВНЗ „Тернопільський державний медичний університет ім. І. Я. Горбачевського‖
м.Тернопіль, Україна
Для вибору раціональної технології одержання таблеток вивчають фізико-хімічні та фармакотехнологічні
властивості субстанцій та сумішей для таблетування. Значний вплив на технологічні
характеристики таблетних мас здійснюють форма та розміри частинок.
Метою нашої роботи було дослідження форми та розміру частинок екстракту листя тополі
китайської. Кристалографічні характеристики та вивчення лінійних розмірів проводили за допомогою
електронно-мікроскопічних методів з використанням комп‘ютерної програми Inter Video WinDVR. Частинки
порошку, що спостерігалися в полі мікроскопа, фотографували. Для конкретної частинки на фотознімках
підбирали відповідну правильну геометричну фігуру і заміряли її довжину та ширину з урахуванням
збільшення. Для характеристики ступеня ізометричності порошку розраховували формфактор за формулою:
К = Ш / Д, де Ш – середня ширина частинок, мкм; Д – середня довжина частинок, мкм. Відомо, що для
ізометричних частинок К > 0,5, а для анізометричних – К ≤ 0,5.
Одержані дані показали, що екстракт листя тополі китайської являє собою порошок з прозорими,
зеленувато-гірчичними частинками анізодіаметричної форми (К = 0,48). Кристали представлені у вигляді
плоских, продовгуватих пластин з гладкою поверхнею. Домінуюча фракція частинок субстанції має лінійні
розміри 100 – 220 мкм, невелика кількість фракції містить частинки з розміром до 100 мкм.
Порошки пластинчастої форми з гладкою поверхнею кристалів і розміром більше 100 мкм не мають
доброї спресовуваності, однак мають незначну плинність. Це все вказує на необхідність корекції
технологічних властивостей екстракту листя тополі китайської з використанням допоміжних речовин для
одержання таблеток методом прямого пресування.
Дмитрієв Антон
НЕЙРОФІЗІОЛОГІЧНИЙ АНАЛІЗ НОЦИЦЕПЦІЇ ПРИ ПІДВИЩЕНІЙ СУДОМНІЙ
ГОТОВНОСТІ МОЗКУ
Кафедра фармакології, клінічної фармакології та фармакоекономіки
Науковий керівник: д-р мед. наук, проф. В.І.Опришко
ДЗ «Дніпропетровська державна медична академія»
м. Дніпропетровськ, Україна
Відомо , що опіоїдні системи мозку приймають участь у розвитку судомних розладів та клітинних
механізмів епілептогенезу. Є дані про те, що опіоїдні пептиди можуть виступати як у ролі ендогенних
проконвульсантів, так і у формі протисудомних нейромодуляторів,.
Метою експериментальних досліджень на щурах та кроликах було встановлення нейрофізіологічних
еквівалентів певної єдності морфо-функціонального субстрату формування больового реагування та
судомного статусу. Нейрофізіологічні дослідження проводилися на кролях в умовах вільного пересування з
біполярними ніхромовими електродами, хронічно вживленими у фронтальну зону кори (ФК), дорзомедіальну
область мигдалевидного тіла (ДММ), дорзальну область гіпокампу (ДГ) та ретикулярну формацію
середнього мозку (РФ). Функціональний стан структур мозку оцінювали по рівню збудливості мозкових
утворень та характеру інтрацентральних відношень між ними.
Нейрофізіологічеий аналіз показав, що в основі змін больового реагування при підвищеній судомній
готовності мозку лежить зниження функціональної активності РФ (15%, P