Збірник тез XVI Міжнародно медичного конгресу студентів та ...

Возний Денис
КЛІНІЧНІ, ПСИХОЛОГІЧНІ ТА КУЛЬТУРАЛЬНІ ОСОБЛИВОСТІ РЕМІСІЇ ПРИ АЛКОГОЛЬНОЇ ЗАЛЕЖНОСТІ
Кафедра психіатрії, наркології з курсом медичної психології
Науковий керівник: канд.мед.наук, доц. В.А. Пахмурний
Одеський національний медичний університет
м. Одеса, Україна
Сьогодні на алкоголізм тільки в Україні хворіє до мільйону осіб. Для наркологів забезпечення ремісії
та запобігання рецидиву є головним у роботі.
Нами у наркологічному відділені Одеської обласної клінічної психіатричної лікарні № 1, проведено
архівний аналіз більш однієї тисячі історій хвороб, тих пацієнтів, що звернулися по допомогу повторно та
огляд поступаючих у відділення (216 осіб) на протязі 2009-2012 років і співбесіду з їх родичами. Метою
проведеної роботи було виявлення чинників «зриву» ремісії, що відбувалася, частіше вже неодноразово у
всіх нами обстежених.
Найбільш багаточисельною виявилася група хворих, в яких «зрив» носив випадковий характер,
72,69 % всіх випадків (157 хворих), серед них виділені наступні основні чинники такого рецидиву, це
випадкове вживання алкоголю: свята, родинні торжества, запрошення в гості та тому подібне 96 хворих з
157 (61,15 % випадків); вживання алкоголю як реакція на психологічні навантаження: проблеми на роботі чи
в родині 39 хворих (24,84 % випадків); вживання спиртних напоїв у результаті прагнення перевірити
ефективність лікування 17 пацієнтів (10,83 % випадків) та інші п‘ять залежних виявили інші домінуючи
чинники (3,18 %).
Надзвичайно велике значення, безперечно, мають закріплені умовно-рефлекторні механізми, на яки
вказує поява прагнення до випивки перед їжею, у дні здобуття заробітної плати та тому подібні роками
сформовані стереотипи. До чинників, сприяючих рецидивам, відносяться екзогенні впливи, наприклад
травми та інфекції, особлива реактивність організму залежного, психопатологічні особливості,
короткочасність терапії, що виявляється недостатньою.
Гамала Наталія
ВІКОВІ ОСОБЛИВОСТІ НЕВЕРБАЛЬНОЇ КРЕАТИВНОСТІ ОСІБ, ХВОРИХ НА ШИЗОФРЕНІЮ
Кафедра психології
Науковий керівник: асист. Г.Є. Михальчишин
Львівський національний університет імені Івана Франка
м. Львів, Україна
У психіатричній та психологічній літературі (Ломброзо Ч., Гончаренко Н., Карпов П.) активно
вивчається взаємозв‘язок між творчістю та психічними розладами, досліджуються продукти діяльності та
біографії душевнохворих осіб.
Основною метою нашого дослідження було виявлення вікових особливостей рівня креативності осіб,
хворих на шизофренію. У дослідженні взяли участь 36 осіб. Основну досліджувану групу склали 18 пацієнтів
стаціонару, хворих на параноїдну форму шизофренії (9 чоловіків і 9 жінок). До контрольної групи увійшли 18
психічно здорових осіб (9 чоловіків і 9 жінок). Враховуючи вікові категорії вибірки, всі досліджувані умовно
поділені на представників періоду ранньої дорослості (21-40 р.) та середньої дорослості (40-60 р.) Для
визначення рівня невербальної креативності використовувався тест Торренса. У роботах психічно хворих
осіб періоду ранньої дорослості були виявлені такі особливості: значно більша кількість зображень живих
істот і знаків (букв та цифр), ніж у осіб періоду середньої дорослості. Проте вони (особи 21-40 р.) менше
зображують побутові предмети та природу, ніж особи 40-60 р. Схожа тенденція спостерігається і серед
зображень психічно здорових осіб. Це можна пояснити тим, що з віком інтерес до зовнішнього і абстрактного
світу переключається у внутрішній і більш практичний аспект. Щодо статистичного порівняльного аналізу, то
представники періоду ранньої дорослості продемонстрували вищий, аніж особи періоду середньої
дорослості, рівень креативності, але цей результат не є статистично значущим.
109