Збірник тез XVI Міжнародно медичного конгресу студентів та ...

Ярославіцька Світлана, Горман Михайло
ХРОНІЧНІ НЕСПЕЦИФІЧНІ УРАЖЕННЯ СИНОВІАЛЬНИХ СУГЛОБІВ ПРИ СЕРЦЕВІЙ ПАТОЛОГІЇ ЗА
ДАНИМИ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНО-КЛІНІЧНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ
Кафедра патологічної фізіології
Науковий керівник – доц. Г.С. Сатурська
ДВНЗ ―Тернопільський державний медичний університет імені І.Я. Горбачевського‖
м. Тернопіль, Україна
У структурі загальної захворюваності населення України серцева патологія займає перше місце, а
хвороби опорно-рухового апарату – одну з лідируюючих позицій. При цьому захворювання суглобів мають
хронічний прогресуючий перебіг і обтяжують перебіг серцевої патології, що призводить до втрати
працездатності значного відсотка таких хворих.
Мета нашого дослідження – вивчення експериментальних та клінічних особливостей змін у
синовіальних суглобах при серцевій патології.
Експериментальні дослідження провели на самцях і самках щурів, маса яких становила 150-280 г.
Кардіосклеротичний процес моделювали за відомою схемою, що включає елементи катехоламінового та
кальцієвого пошкодження міокарду, з наступним розростанням сполучної тканини. Через 30 діб синовіальні
суглоби дослідних тварин піддавали морфологічному дослідженню. В експерименті встановлено, що
моделювання кардіосклеротичного процесу з розвитком серцевої недостатності у дослідних тварин
супроводжується дегенеративно-дистрофічними змінами у синовіальних суглобах з резорбцією кісткових
балок. Контролем була інтактна група тварин, у яких патологічних змін не спостерігалося.
Клінічна частина включала дослідження 20-ти хворих на ішемічну хворобу серця (ІХС), віком від 39 до
65 років, та 20-ти хворих на остеоартроз (ОА), віком від 30 до 65 років. Результати обстежень показали, що у
52% хворих на ОА спостерігалися ознаки ураження серцево-судинної системи, тоді як прояви ОА виявили у
92% хворих на ІХС. Отже, у переважаючої більшості хворих на ІХС спостерігаються ознаки ураження
синовіальних суглобів, що узгоджується з даними експериментального дослідження.
Ярошенко Наталя
ВПЛИВ ВНУТРІШНЬОГО ЗАСТОСУВАННЯ МИШ’ЯКОВИСТИХ МІНЕРАЛЬНИХ ВОД НА ДЕЯКІ
ПОКАЗНИКИ АЗОТИСТОГО ОБМІНУ ЩУРІВ
Український Державний Центр стандартизації та контролю якості природних та преформованих лікувальних засобів
Науковий керівник д-р мед. наук, проф. Б. А. Насібуллін
ДУ „Український науково-дослідний інститут медичної реабілітації та курортології МОЗ України‖
м. Одеса, Україна
Мета роботи: оцінити вплив внутрішнього застосування вуглекислих миш‘яковистих мінеральних вод
свр. № 353 Гірськотисянського родовища, розташованої у селищі Кваси Рахівського району Закарпатської
області на деякі показники азотистого обміну білих щурів за умов норми та експериментального хронічного
стресу.
Дослідження проведено на 75 білих щурах-самцях лінії Вістар аутбредного розведення з масою тіла
180,0 – 200,0 г. Тварин було поділено на чотири групи: інтактні тварини (30 особин) (контрольна група);
здорові тварини, які отримували МВ (15 особин); стресовані тварини (15 особин); стресовані тварини, які
отримували МВ (15 особин). МВ тварини отримували в режимі вільного доступу. Стрес викликали шляхом
щоденної трьохгодинної імобілізації голодних щурів у пеналах з подальшим впливом ситуаційних
компонентів: цілодобове освітлення, порушення стандартного харчового режиму, збільшення кількості
населення, ротація мешканців кліток.
Для комплексної оцінки отриманих даних було використано клініко-лабораторні та статистичні
методи.
Результатами досліджень встановлено:
1. Внаслідок тривалого вживання МВ (30 діб) у експериментальних тварин не спостерігається вірогідних змін
добової екскреції креатиніну та сечовини.
2. У тварин, які підлягали стресу протягом 30 діб, екскреція азотистих продуктів обміну значно знизилася
(креатиніну — в 2,25 рази; сечовини — в 2 рази) і склала для креатиніну — 0,004 ± 0,0003 ммоль; для
сечовини — 0,26 ± 0,02 ммоль .
3. У тварин, які одночасно зі стресом протягом 30 діб вживали МВ, добова екскреція креатиніну не набула
вірогідних змін по відношенню до контролю, а екскреція сечовини зменшилась у 1,8 рази і склала 0,29 ± 0,03
ммоль.
212