Збірник тез XVI Міжнародно медичного конгресу студентів та ...

Чурилик Ольга
ГІГІЄНІЧНІ ПИТАННЯ СТВОРЕННЯ ПЕРИНАТАЛЬНИХ ЦЕНТРІВ
Наукові керівники: канд.мед.наук. Махнюк В.М., канд.мед.наук. Фещенко К.Д.
Лабораторія гігієни планування населених місць
ДУ «ІГМЕ ім. О.М.Марзєєва НАМН України»
м. Київ, Україна
Створення перинатальних центрів (ПНЦ) у рамках національного проекту «Нове життя» – нова
якість охорони материнства та дитинства» на базі існуючих лікувальних закладів передбачає зниження
материнської та перинатальної смертності, але водночас ставить низку запитань перед керівниками
лікувальних установ, проектантами та фахівцями держсанепідслужби України у зв‗язку із відсутністю
санітарно-гігієнічних вимог та нормативної бази для лікувальних установ нового покоління.
З метою розробки гігієнічних вимог до будівництва ПНЦ нами було проведено аналіз чинної
нормативної бази України та Росії, а також проведена експертна оцінка проектних матеріалів будівництва
першого ПНЦ в Україні у м. Кіровограді.
Отримані результати свідчать, що для реалізації нових технологій родорозв‗язання, у тому числі
партнерських пологів, у ПНЦ слід передбачити нові види приміщень: індивідуальні та сімейні пологові
палати (зали), індивідуальні післяпологові палати сумісного перебування матері і дитини з можливістю
перебування близьких та родичів. Також розширюється стандартний набір приміщень за рахунок організації
нових відділень анестезіології та інтенсивної терапії, нових операційних, та виділення окремих приміщень
для зберігання та підготовки високотехнологічного обладнання.
З огляду на результати досліджень аналогів ПНЦ постає питання додаткового комплексного
вивчення пристосування будівель існуючих лікувальних закладів під розміщення приміщень ПНЦ з
дотриманням санітарно-гігієнічних та протиепідемічних вимог, забезпеченням умов інсоляції, природної
освітленості та необхідної вентиляції, створенням оптимальних умов для перебування пацієнтів та
відвідувачів з одночасним проведенням комплексу заходів для зниження ймовірності виникнення
внутрішньо-лікарняних інфекцій.
Швагер Оксана
РАК ОРГАНІВ ДИХАННЯ ТА БЕНЗ/А/ПІРЕН В АТМОСФЕРНОМУ ПОВІТРІ – ПОШУКИ ЗВ’ЯЗКІВ
Науковий керівник: зав.лаб., д-р мед.наук, проф. Черниченко І.О.
Лабораторія канцерогенних факторів
ДУ ‖Інститут гігієни та медичної екології ім.О.М.Марзєєва АМН України‖
м. Київ, Україна
Мета роботи полягала у встановленні залежності між забрудненням атмосферного повітря
канцерогенною сполукою – бенз/а/піреном та розвитком онкопатології органів дихання серед міського
населення.
Матеріали та методи. Були проаналізовані дані постів Центральної геофізичної обсерваторії
Міністерства з надзвичайних ситуацій України та результати власних досліджень лабораторії щодо вмісту
бенз(а)пірену у повітрі м. Києва, м. Дніпропетровська та м. Кременчука за 20-річний період (1991-2010рр.), а
також данні щодо захворюваності на злоякісні новоутворення органів дихання населення цих міст за
інформацією Національного канцер-реєстру України за цей же час.
Результати досліджень. Аналіз стану повітряного середовища обраних для дослідження міст за
останні 20 років показав, що вміст бенз/а/пірену значно перевищував ГДК. Шляхом графічного співставлення
у динаміці багаторічних спостережень концентрацій бенз/а/пірену в атмосферному повітрі і рівнів
захворюваності на рак органів дихання та розрахунків коефіцієнтів кореляції між цими показниками не тільки
за ідентичним часовим інтервалом (рік у рік), але і із зміщенням показників захворюваності від виявлених
концентрацій бенз/а/пірену послідовно на 1, 2 та більше років нами визначено наявність часової розбіжності
між ними, яка складає 7 років. За допомогою регресійного аналізу нами розраховані коефіцієнти регресії, які
дозволяють прогнозувати кількісні зміни показників онкозахворюваності органів дихання населення у разі
зміни рівня забруднення атмосферного повітря бенз/а/піреном.
Висновки. Екологозалежні форми онкопатології органів дихання пов‘язані із забрудненням
атмосферного повітря і підкоряються залежності «доза-ефект» та «доза-час прояву».
308