Збірник тез XVI Міжнародно медичного конгресу студентів та ...

Олейник Наталья
ОСОБЕННОСТИ РЕЦЕПТОРНОГО АППАРАТА ЭНДОМЕТРИЯ ПРИ МИОМАХ МАТКИ
Кафедра акушерства и гинекологии
Научный руководитель: д-р мед. наук, проф. Н.С. Луценко
Запорожская медицинская академия последипломного образования
г. Запорожье, Украина
Проблема миомы матки продолжает оставаться в центре внимания отечественных и зарубежных
исследователей, так как это новообразование и его осложнения являются одной из основных причин радикальных
операций в гинекологической практике. Изучение патогенетических механизмов развития миомы матки
позволяет значительно повысить объем консервативного лечения больных. Последние годы большое
внимание привлекает иммунногистохимический метод исследования рецепторного аппарата эндометрия в
силу возможного решения с его помощью некоторых звеньев патогенеза патологии матки и эндометрия.
Нами проводилось исследование рецепторного аппарата эндометрия при миомах матки.
Обследовано 123 женщины в возрасте от 23 до 65 лет (средний возраст 44,1 год). Наиболее часто
встречались миомой матки в сочетании с гиперплазией эндометрия (ГЭ)-73,2%. Миома матки без ГЭ
обнаружена - в 19,8%.
Исследуя рецепторный аппарат эндометрия, обращало на себя внимание, что при сочетании
миомы матки с гиперплазией в строме и железах у 40% женщин слабо экспрессировались ER, в то время
как PR преобладали у 44%, умеренная экспрессия. У 33% пациенток в железах отмечалась умеренная
экспрессия ER, выраженная - у 22%;PR- у 24,4% выраженная и умеренная –у 27%. При чистой миоме
матки в строме повысилась экспрессия ER-52,5% слабо выраженная, против 20%-негативная экспрессия.
Экспрессия PR в строме также усилилась-17,5% выраженная и 50% умеренная. В железах эндометрия
экспрессия ER распределилась примерно 35% от слабо до умеренно выраженной; экспрессия PR в 42,5%
случаев была выраженной и в 15%- умеренной. Важно отметить, что у 52% пациенток отмечалось снижение
чувствительности как к эстрогенам так и к прогестерону, что возможно связано с частой травматизацией
эндометрия и хроническими инфекциями в малом тазу.
Таким образом, практическому врачу в ходе индивидуальной работы с каждым пациентом,
необходимо обратить внимание на особенности рецепторного аппарата эндометрия с целью подбора
адекватного лечения.
Олексина Наталія, Андрієць Оксана, Гуменна Катерина, Андрієць Анатолій
ОЖИРІННЯ ТА ПОРУШЕННЯ РЕПРОДУКТИВНОГО ЗДОРОВ’Я У ДІВЧАТОК
ПРЕПУБЕРТАТНОГО ВІКУ З ТОЧКИ ЗОРУ ДАНИХ ДОКАЗОВОЇ МЕДИЦИНИ
Кафедра акушерства і гінекології з курсом дитячої та підліткової гінекології
Андрієць Оксана Анатоліївна
Буковинський державний медичний університет
м. Чернівці, Україна
За матеріалами Кокранівської бібліотеки показники поширеності ожиріння та надлишкової маси
тіла збільшується в дорослого та дитячого населення у всьому світі (Lobstein 2004; Wang 2006; WHO 2000).
Деякі регіони і країни мають особливо високі показники ожиріння у дітей: більше 30% дітей і підлітків в
Америці, і приблизно 20% дітей в Європі, мають надлишкову вагу або страждають ожирінням, менш
поширена ця проблема в країнах Африки, південніше Сахари, та Азії (Lobstein 2004).
Ожиріння тісно пов'язане з розвитком синдрому полікістозних яєчників та його клінічними
особливостями, зокрема, порушенням менструального циклу, підвищенням сироваткових андрогенів,
компенсаторною гіперінсулінемією, які діють на тканини яєчників, порушуючи яєчникове регулювання
гормонів і менструальний цикл, що призводить до безплідності.
Нами проведено статистичний аналіз показників порушення менструальної функції та ожиріння у
дівчаток Чернівецької області з 2004 по 2010 роки.
Показник поширеності ожиріння у дівчаток віком до 14 років, за період з 2004 по 2010 роки, виріс на
47,7%, а поширеність порушення менструальної функції – на 8,5%. Найвищий пік поширеності ожиріння
припадає на 2010 рік і становить 13,8‰, відповідно порушення менструальної функції дорівнює 12,7‰ по
Чернівецькій області, що вказує нам на проблему, яка не йде на спад, а набирає обертів.
Вивчення впливу ожиріння на порушення менструальної функції та зв‘язок між ними, дозволить
нам розробити правильні лікувально-діагностично-профілактичні підходи до даної проблеми, та зменшити їх
випадки до мінімальних цифр.
148