Збірник тез XVI Міжнародно медичного конгресу студентів та ...

Паласюк Оксана, Петрук Катерина
ПОЛІМОРФІЗМ КЛІНІЧНИХ ПРОЯВІВ МІАСТЕНІЇ
Кафедра неврології, психіатрії, наркології та медичної психології
Науковий керівник: канд.мед.наук, доц. Сохор Н.Р.
Тернопільський державний медичний університет ім. І.Я. Горбачевського
м.Тернопіль, Україна
Метою роботи було проведення аналізу деякихособливостей перебігу міастенії.
Проаналізовано 22 історії хвороби хворих з діагнозом "Міастенія" (15 (68,2%) жінок та 7 (31,8 %)
чоловіків) віком від 20 до 70 років: чоловіки 44 - 70 р., жінки 20-64 р.Захворювання дебютувало у жінок у віці
13-30 р. та після 50 р. (50-60), у чоловіків після 40 р. Тривалість хвороби склала: у жінок від 1 до 20 р.
(переважно 10-15), у чоловіків від 1 до 9 р. У всіх пацієнтів діагностовано генералізовану форму
захворювання. Перебіг захворювання у 6 (27,3 %) випадках був прогресуючим, у 15 (68,2 %) – повільно
прогресуючим, у 1 (4,5 %) - стаціонарний. Тимома виявлена у 12 (54,5 %) хворих (9 жінок, 3 чоловіки). 9 (40,9
%) хворим протягом 1-го року від початку хвороби проведена тимектомія.18 хворихпочаток захворювання не
можуть ні з чим пов'язати, 1 хвора пов'язує з початком місячних, 2 – з перенесеним грипом та ще 1 – з
ботулізмом. Симптоми дебюту у 14 (63,6%) хворих - окорухові порушення, у 6 (27,3 %) – втомлюваність у
скелетних м'язах та у 2 (9,1 %) – бульбарний синдром.Супутні захворювання відмічалися у 12 (54,5 %)
хворих: у 4 (18,2 %) була патологія щитовидної залози; в 1(4,5 %) – бронхіальна астма, у 2 (9,1 %) –
цукровий діабет.При неврологічному дослідженні окорухові розлади в 21 хворого проявлялися диплопією,
одно- чи двобічним птозом, рідше – обмеженими рухами очними яблуками. Слабкість скелетних м'язів
виявлена у всіх хворих: у 10 хворих – легка, у 9 - помірно виражена та у 3 – виражена; бульбарні розлади - у
11 (у 3 – виражені); у 12 - різного ступеня вираженості м'язова слабкість у мімічних та жувальних м'язах.Всі
хворі отримували антихолінестеразні препарати (АХП): лише калімін (від 60 до 240 мг на добу) -16 хворих,
калімін+прозерин - 3, калімін+убретид – 1; калімін+преднізолон - 2 та азатіоприн - 1. Повної компенсації
міастенічного дефекту при прийомі АХП не відмічалося у жодного хворого; відсутній ефект від застосування
АХП у 2 хворих з неоперованою тимомою. Проте також звертала на себе увагу невисока частота
міастенічних кризів (2 з них – з ШВЛ) лише у 4 хворих: у 2 – при наявності тимоми, в 1 хворої – без тимоми
та в 1 - через 6 років після тимектомії. Це свідчить про адекватно підібрані дози АХП, своєчасність
проведення тимектомії.На фоні застосування АХП при проведенні ЕНМГ декремент падіння амплітуди склав
від 5,6 % до 9,8 %. 3-м хворим під час лікування міастенічного кризу проводились сеанси плазмаферезу.
Пахмурна Вікторія, Рябухін Костянтин
РІВЕНЬ СТАТЕВИХ ГОРМОНІВ У ХВОРИХ НА АЛКОГОЛІЗМ ЖІНОК
Кафедра психіатрії, наркології з курсом медичної психології
Науковий керівник: проф. В.С.Бітенський
Одеський національний медичний університет
м. Одеса, Україна
Описані у літературі відмінності динаміки алкогольної залежності у жінок і чоловіків можуть бути
пов‘язані з впливом різних гормонів на обмін етанолу в організмі. Метою роботи було встановлення певних
співвідношень між прогредієнтністю залежності від алкоголю у жінок та рівнем гормонів в їхньому організмі.
Досліджено 50 жінок, хворих на алкогольну залежність, які проходили стаціонарне лікування в Одеській
обласній клінічній психіатричній лікарні. Методи – клінічний, лабораторний (рівень гормонів у сироватці) та
психодіагностичний (тест Тейлор на тривожність). Визначався рівень пролактину (ПЛ), лютеінезуючого
гормону (ЛГ), фолікулостимулюючого гормону (ФСГ), естрадіолу (ЕС) та прогестерону (ПГ). Дослідження
проводилось на 7-й день менструального циклу. Рівень ПЛ був понижений у 72,0% досліджених, у яких
найчастіше спостерігався також низький рівень ЛГ, коли вміст ФСГ значно зростав, що призводило до
зміщення індексу ЛГ/ФСГ у бік останнього. Частина з цих жінок страждала на безпліддя внаслідок
відсутності овуляції, часто спостерігались дисфункціональні маточні кровотечі. Підвищення рівню ЕС вище
330 ммоль/л спостерігалось у 14,0% досліджених жінок та поєднувалось з симптомами токсичного гепатозу
чи цирозу печінки. Частіше, навпаки, ми спостерігали зниження рівню ЕС нижче 110 ммоль/л, що
корелювало зі збільшенням рівню тривоги. У 62,0% жінок, які страждали на алкогольну залежність,
зареєстровано низький рівень ПГ. Саме у них перебіг алкогольної залежності був найбільш прогредієнтним з
формуванням дефекту особистості по органічному типу. Досліджені особливості гормонального статусу
жінок, хворих на алкоголізм, дозволяють запропонувати гормональну корекцію адиктивної поведінки у жінок.
121