Збірник тез XVI Міжнародно медичного конгресу студентів та ...

Горбаль Ірина
ВЗАЄМОЗВ’ЯЗОК ЗАДОВОЛЕНОСТІ ЖИТТЯМ ТА ЖИТТЄСТІЙКОСТІ У ПОХИЛОМУ ВІЦІ ЗА РІЗНИХ
СОЦІАЛЬНИХ СИТУАЦІЙ
Кафедра психології
Науковий керівник: канд. психол. наук, доц. І. І. Галецька
Львівський національний університет імені Івана Франка
м. Львів, Україна
Задоволеність життям як когнітивний компонент суб‘єктивного благополуччя [2], як загальна оцінка
людиною свого життя, у тому числі поточної ситуації, у пізній дорослості має важливе значення, адже
пов‘язана із збереженістю когнітивних функцій, об‘єктивними показниками здоров‘я, довголіттям [1] та ін.
Постає необхідність з‘ясування особистісних особливостей, які обумовлюють відчуття щастя літньою
людиною для застосування у програмах соціально-психологічного супроводу та підвищення якості життя
осіб похилого віку.
У дослідженні взяли участь 60 осіб віком понад 60 років, 30 мешканців геріатричного пансіонату та
30 людей, які живуть у власному домі. Було виявлено позитивний кореляційний зв‘язок (r=0,78) між
задоволеністю людиною власним життям (за шкалою Е. Дінера) та загальним рівнем життєстійкості (за
шкалою С. Мадді). У мешканців геріатричного пансіонату здатність ефективно долати стресові ситуації,
зберігаючи при цьому внутрішню гармонію, пов‘язана із показниками психічного здоров‘я (за методикою SF-
36) (r=0,55): життєздатністю, хорошим емоційним функціонуванням та психологічним здоров‘ям. Для осіб із
власних домівок для ефективного стресс-копінгу необхідні як психічні (емоційне та рольове функціонування,
життєздатність; r=0,60), так і фізичні (можливість виконувати фізичну роботу по дому; r=0,65) аспекти оцінки
якості життя.
Дячук Юрій
ОСОБЛИВОСТІ НАВІЮВАНОСТІ СТУДЕНТІВ ІЗ РІЗНИМИ АКЦЕНТУАЦІЯМИ ХАРАКТЕРУ
Кафедра психології
Науковий керівник: асист. Г. Є. Михальчишин
Львівський національний університет імені Івана Франка
м. Львів, Україна
Досліджуючи навіюваність як особистісну рису, протилежну критичності, вчені зверталися до
вивчення її зв‘язків із різними індивідуальними особливостями (вік, освіта, рівень інтелекту, тип
темпераменту, рівень тривожності, екстраверсія та ін.). Важливою характеристикою акцентуації характеру є
вибіркова вразливість до певних психогенних впливів, тому важливо встановити, молодь з якими
загостреними рисами найбільш схильна піддаватися сугестії інших.
Досліджувану групу склали 18 студентів віком 17-20 років, 10 дівчат та 8 хлопців. Для виявлення
домінуючих акцентуацій характеру використовувався опитувальник Г. Шмішека, рівень навіюваності
вимірювався прийомом Баудоїна. Чоловіки продемонстрували вищий, аніж жінки, рівень навіюваності, але
цей результат не є статистично значущим. Рівень навіюваності обернено корелює із емотивною (r=-0,55) та
педантичною (r=-0,52) акцентуаціями характеру, та зі шкалою брехні (r=-0,55). Надання надмірного значення
чи то емоційному фону ситуації, чи то її деталям сприяє відвертанню уваги від самого змісту навіювання та
зменшує ефективність впливу. Нарешті, той факт, що із зменшенням рівня сугестивності знижуються
показники правдивості відповідей досліджуваних можна пояснити недовірою осіб до дослідника, бажанням
приховати свої особистісні особливості.
Отримані результати можуть мати значення при психологічному консультуванні та психотерапії
молоді із акцентуаціями характеру, адже сприяють визначенню ефективності застосування гіпнотехнік у
роботі з клієнтом.
111