Збірник тез XVI Міжнародно медичного конгресу студентів та ...

Чанцев Віктор, Маюра Назія
ДІАГНОСТИКА ГОСТРОГО ПАНКРЕАТИТУ
Кафедра хірургії з дитячою хірургією з курсом онкології
Науковий керівник – д-р мед.наук, проф. Леонов В.В.
Сумський державний університет
Медичний інститут
м. Суми, Україна
Актуальність проблеми діагностики гострого панкреатиту (ГП) визначається цілою низкою
об‘єктивних причин. Частота розвитку ГП у світі коливається від 20 до 120 на 100 000 населення, а
смертність від нього – близько 1,5:100 000 на рік.
Мета дослідження: поліпшення прогнозування перебігу гострого панкреатиту на основі аналізу
динаміки лабораторних показників.
Матеріали і методи. Нами проведено ретроспективний аналіз 73 історій хвороб пацієнтів з ГП, що
перебували на стаціонарному лікуванні в КУ «Сумська обласна клінічна лікарня» в період з 2009 по 2011 р.
Хворі умовно поділені на 2 групи. Перша – не оперовані 51 (70%) пацієнти, друга – оперовані 22 (30%)
пацієнти. У всіх випадках досліджувалися діастаза, С-реактивний білок (СРБ), лейкоцитарний індекс
інтоксикації (ЛІІ) на 1-шу, 3-тю, 7-му добу після госпіталізації та при виписці.
Результати та їх обговорення. У першій групі середні показники та його похибки (M±m) рівня
діастази склали: 1-ша доба – 371±40 Од, 3-тя доба – 243±32 Од, 7-ма доба – 43±5 Од, при виписці – 33±3
Од. СРБ: 1-ша доба – 2,9±0,1, 3-тя доба – 1,9±0,1, 7-ма доба – 0,33±0,06, при виписці – 0,11±0,04. ЛІІ: 1-ша
доба – 1,05±0,04, 3-тя доба – 1,78±0,06, 7-ма доба – 1,17±0,03, при виписці – 1,06±0,03. У другій групі
середні показники та його похибки (M±m) рівня діастази склали: 1-ша доба – 981±125 Од, 3-тя доба –
1273±181 Од, 7-ма доба – 257±50 Од, при виписці – 35±3 Од. СРБ: 1-ша доба – 3,27±0,14, 3-тя доба –
3,68±0,10, 7-ма доба – 1,68±0,16, при виписці – 0,12±0,04. ЛІІ: 1-ша доба – 1,36±0,05, 3-тя доба – 1,90±0,07,
7-ма доба – 1,76±0,07, при виписці – 1,05±0,03. Таким чином наведені динамічні зміни лабораторних
показників відповідають формі гострого панкреатиту та відображають його динаміку.
Чорномидз Андрій
РОЛЬ АПОПТОЗУ ТА ВІЛЬНОРАДИКАЛЬНОГО ОКИСЛЕННЯ У ДЕСКВАМАЦІЇ ЕНДОТЕЛІАЛЬНИХ
КЛІТИН
Кафедра загальної та оперативної хірургії з топографічною анатомією
Науковий керівник – проф. Шідловський В.О.
ДВНЗ «Тернопільський державний медичний університет ім. І.Я. Горбачевського»
м. Тернопіль, Україна
Нами було обстежено 32 практично здорових осіб віком від 20 до 41 років. Середній вік обстежених
склав (28,16±5,98) років. Серед обстежених 50% жінок та 50% чоловіків.
Активність процесів апоптозу визначалась за рівнем у плазмі крові каспази-3 за методом Bonomini M.
et al. (2004). Для оцінки процесів вільнорадикального окислення ліпідів нами визначався рівень ТБК-активних
продуктів у плазмі крові за методом Ohkawa H. (1979) в модифікації Лущак В. І. (2004) та оцінювалось утворення
оксирадикалів за методом Viarengo A. et al. (1999). Стан ендотелію вивчався по кількості десквамованих
ендотеліальних клітин за методом Hladovec J. et al. (1978) в модифікації Сівак В.В. та ін. (2007) Статистичну
обробку даних здійснювали шляхом визначення середньої величини показників та середньої похибки
середньої величини. Оцінку взаємозв‘язку між окремими показниками обстежуваних здійснювали за
допомогою множинного регресійного аналізу (коефіцієнт детермінації R 2 ). Статистично значимими вважали
значення зваємозв‘язку при р