Збірник тез XVI Міжнародно медичного конгресу студентів та ...

Пацкань Людмила, Погорецька Христина
ВПЛИВ ГОСТРОГО ОТРУЄННЯ ПАРАЦЕТАМОЛОМ НА ПРОЦЕСИ ПЕРЕКИСНОГО ОКИСНЕННЯ ЛІПІДІВ
В КРОВІ ТА ПЕЧІНЦІ БІЛИХ ЩУРІВ
Кафедра терапевтичної стоматології
Науковий керівник: д-р біол.наук, проф. І.М.Кліщ
ДВНЗ «Тернопільський державний медичний університет імені І.Я. Горбачевського»
м.Тернопіль, Україна
Одним з найбільш вживаних медикаментозних середників в Україні та світі є парацетамол, який
вважається найбільш безпечним серед обширної групи засобів з анальгетичною/антипіретичною дією.
Разом з тим відомо, що передозування, а також застосування його за дії ряду провокуючих чинників може
викликати некротичні зміни в печінкових клітинах. Зважаючи на це, ми поставили собі за мету вивчити вплив
парацетамолу на окремі ланки метаболічних процесів.
Гостре токсичне уражження білим щурам-самцям масою 180-200 г викликали шляхом
внутрішньошлункового уведення субстанції парацетамолу в дозі 1250 мг\кг у вигляді суспензії у 2 % розчині
крохмалю протягом 2-ох діб. Результати спостерігали на 1-шу, 3-тю та 5-ту добу після закінчення
експерименту.
Для оцінки стану перекисного окиснення ліпідів ми обрали показники, якими найчастіше керуються в
експерименті та клініці: вміст продуктів ПОЛ – малонового діальдегіду (МДА) та дієнових (ДК) кон‘югатів.
Введення щурам парацетамолу зумовлювало істотнє підвищення МДА у печінці тварин вже на 3-тю добу
після закінчення експерименту в 2,5 рази відносно інтактних та 5-ту добу в 2 раза відповідно. Аналогічної
спрямованості зазнавали показники МДА в плазмі: на 1-шу добу після закінчення експерименту в 1,5, 3-тю
2,5 та 5-ту добу в 2,9 рази відносно інтактних.
Дослідження вмісту дієнових кон‘югатів за умов токсичного ураження печінки показали, що їх рівень
підвищується протягом усього експерименту як в плазмі, так і печінці тварин. Так, вміст ДК в печінці щурів
зріс на першу добу майже в 1,3 раз відносно рівня інтактних тварин на 3-тю добу в 2,6 рази. На 5-ту добу
концентрація ДК продовжувала зростати і становила 207% від норми. В крові динаміка вмісту дієнових
кон‘югатів мала аналогічну тенденцію. На першу данний показник зріс у 2,1 раза, 3-тю 1,9 та 5-ту 2,3 раза
відносно рівня інтактних тварин.
Таким чином, вміст проміжних продуктів (дієнових кон‘югатів), одного з кінцевих продуктів (МДА)
перекисного окиснення ліпідів плазми та печінки свідчать, що в механізмах патогенної дії парацетамолу
суттєву роль відіграють процеси ліпопероксидації та порушення рівноваги ПОЛ–АОС.
Перебейнос Оксана
ВПЛИВ ШКІДЛИВИХ ЗВИЧОК ХАРЧУВАННЯ НА ПОКАЗНИКИ КРОВІ ШКОЛЯРІВ
Кафедра нормальної фізіології
Науковий керівник – доцент О.В. Денефіль
ДВНЗ «Тернопільський державний медичний університет імені І.Я. Горбачевського»
м.Тернопіль, Україна
Проблема нераціонального та незбалансованого харчування підлітків і пов‘язаний з цим ріст
захворюваності на гіпертонічну хворобу, ожиріння, цукровий діабет, хвороби шлунково-кишкового тракту є
дуже актуальною. Шкідливі звички харчування підлітків суттєво порушують процеси адаптації в організмі,
призводять до хвороб.
Метою роботи було виявити шляхом анкетування серед учнів 16-17 років шкідливі звички у
харчуванні та дослідити вплив факторів нераціонального харчування, зокрема звички пропускати сніданок,
на показники загального і біохімічного аналізу крові.
На базі Хмельницької міської дитячої лікарні проведено обстеження 40 підлітків, які не перебували
на диспансерному обліку. Вони були розділені на 2 групи. В усіх учнів проводили визначення концентрації
глюкози, білірубіну, гемоглобіну, кількості еритроцитів і лейкоцитів, визначення гематокриту, швидкості
осідання еритроцитів, підрахунок лейкоцитарної формули, колірного показника у крові натщесерце та через
3 години (о 9 год і 12 год). Контрольна група за цей час снідала, дослідна – могла пити мінеральну
негазовану воду.
Виявлено наступні зміни. У контрольній групі після сніданку зросла концентрація глюкози, загальна
кількість лейкоцитів. Значення гемоглобіну, еритроцитів, гематокриту, лейкоцитарної формули, білірубіну не
змінювалися.
У дослідній групі через 3 год знизилася нижче норми концентрація глюкози, підвищився рівень
білірубіну. Показники гемоглобіну, еритроцитів, загальна кількість лейкоцитів мали тенденцію до зниження.
Суттєвих змін лейкоцитарної формули та гематокриту не виявлено.
У 62 % учнів порушувалася емоційна сфера, знижувалася особиста і соціальна адаптація, розумова
та фізична працездатність.
Можна припустити, що виявлені зміни є адаптивними і, при усуненні недоліків харчування, показники
нормалізуються. При тривалій дії шкідливих звичок харчування зміни біохімічних показників крові можуть
суттєво впливати на адаптацію організму та призвести до захворювань.
200