Збірник тез XVI Міжнародно медичного конгресу студентів та ...

Ружицька Оксана
ДОСВІД ЛІКУВАННЯ РЕНАЛЬНОЇ ОСТЕОДИСТРОФІЇ У ХВОРИХ
НА ХРОНІЧНУ ХВОРОБУ НИРОК У ДОДІАЛІЗНОМУ ПЕРІОДІ
Кафедра внутрішньої медицини № 3
Науковий керівник: д-р мед наук, проф. Мартинюк Л.П.
Тернопільський державний медичний університет ім.І.Я.Горбачевського
м.Тернопіль, Україна
Метою дослідження стало вивчення ефективності лікування ренальної остеодистрофії з
використанням стронцію ранелату та альфакальцидолу.
Матеріали і методи дослідження. В дослідження включено 26 хворих на хронічну хворобу нирок
(ХХН) у додіалізному періоді, в яких при денситометричному обстеженні виявлено зниження мінеральної
щільності кісткової тканини (МЩКТ). Серед пацієнтів було 14 (54 %) чоловіків і 12 (46 %) жінок. Середній вік
обстежених становив (48,54±2,34) років, середня тривалість патології нирок – (11,73±2,54) років. Вивчали
рівень паратгормону (ПТГ), загального та іонізованого кальцію, фосфору в сироватці крові. Оцінку
структурно-функціонального стану кісткової тканини проводили за допомогою двофотонної рентгенівської
денситометрії за показником BMD, Т та Z критеріями на рівні поперекового відділу хребта (ПВХ) та
проксимального відділу стегна (ПВС). З метою проведення порівняльної оцінки, хворі були розподілені на
дві групи, репрезентативні за віком, статтю, рівнем ПТГ та МЩКТ. І група (n=14) отримувала
альфакальцидол у дозі 0,25 мкг 1 раз на добу через день, ІІ група (n=12) – отримувала альфакальцидол у
дозі 0,25 мкг 1 раз на добу через день та стронцію ранелат по 2 г 1 раз на добу. Тривалість лікування
становила 3 місяці в обох групах.
Результати дослідження. Під впливом лікування у пацієнтів І групи спостерігалося достовірне
підвищення рівня іонізованого кальцію та досягнення цільового рівня ПТГ у 12 (86 %) обстежених, однак
достовірного підвищення МЩКТ на рівні ПВХ та ПВС не спостерігалося. У ІІ групі хворих мало місце
достовірне збільшення концентрації іонізованого кальцію, досягнення цільового рівня ПТГ в 11 (92 %)
пацієнтів та достовірне підвищення МЩКТ на рівні ПВХ та ПВС.
Висновки. Використання стронцію ранелату в поєднанні з альфакальцидолом сприяє корекції
гіпокальціємії, досягнення цільових рівнів ПТГ та збільшенню кісткової маси у хворих з ренальною
остеодистрофією на тлі ХХН у додіалізному періоді.
Сіканович Наталя
КОРЕЛЯЦІЙНІ ЗВ`ЯЗКИ МІЖ ДИФУЗНИМ ЕУТИРЕОЇДНИМ ЗОБОМ ТА ПОКАЗНИКАМИ РОЗУМОВОГО
РОЗВИТКУ ШКОЛЯРІВ смт. МИКУЛИНЦІ
Кафедра внутрішньої медицини № 1
Науковий керівник: д-р мед. наук, проф. Пасєчко Н. В.
Тернопільський державний медичний університет ім.І.Я.Горбачевського
м.Тернопіль, Україна
Дифузний еутиреоїдний зоб – дифузне збільшення ЩЗ без порушення її функції. Залежно від
поширеності в популяції розрізняють спорадичний і ендемічний зоб. Зоб вважається ендемічним, якщо в
обстежуваному регіоні частота зоба в дітей молодшого і середнього шкільного віку перевищує 5%.
Західний регіон України, що представлений різними клімато-географічними зонами (гори, передгір‘я,
рівнини), вважається найбільшим ендемічним регіоном щодо зоба, з розповсюдженою патологією серед всіх
верств населення.
Проблема йодного дефіциту, ще в Україні досі не вирішена радикально, незважаючи на численні
заклики з боку науковців та практикуючих лікарів, щорічно призводить до втрати здоров‘я та
інтелектуального потенціалу населення.
Метою роботи було визначити кореляційний зв`язок між показником розумового розвитку і частотою
дифузного еутиреоїдного зобу серед школярів молодшого(6-7 років),середнього(13-14 р.) та старшого(15-
16р.) шкільного віку в загальноосвітній школі смт.Микулинці.
Нами обстежено 102 дітей : 6-ти років-32 дитини, 7 р.-18 дітей, 13-14 років-28 осіб, 15-16 р.-24 особи.
При пальпаторному обстеженні ЩЗ було виявлено дифузний еутиреоїдний зоб I ст. у школярів молодшого
шкільного віку (6-7 р.)-7 випадків, що складає 14%.У дітей середнього шкільного віку(13-14 р.)-9 хворих ,що
складає-3 %, дітей старшого шкільного віку (15-16 р.)-6 хворих на дифузний еутиреоїдний зоб,що
складає,що становить 25%. Показник розумового розвитку визначали методом анкетування за шкалою
А.Біне-Т.Сімона (варіант Л.Термена).
Показник розумового розвитку здорових дітей 6-ти років складає 96 % вище середнього і 4 % нижче
середнього,а у дітей хворих на дифузний еутиреоїдний зоб-у 100% цей показник -нижче середнього.
Розумовий розвиток здорових дітей 7 р.- 100%- вище середнього,у хворих на зоб-52% вище середнього, 48
%-нижче середнього. Досліджуваний показник здорових школярів у середній віковій категорії (13-14р.)- 78
% вище середнього, 22%- нижче середнього. Цей показник у хворих на дифузний еутиреоїдний зоб цієї
вікової категорії-65% вище середнього,35%-нижче середнього рівня . Розумовий розвиток у старшій віковій
групі здорових школярів ( 15-16 р.)-90 % вище середнього, 10 %- нижче середнього. У школярів, хворих на
дифузний еутиреоїдний зоб показник розумового розвитку нижче середнього у 100%.
Показник інтелектуального розвитку здорових школярів по школі складає-77%- вище середнього,а
нижче середнього-23%,а у дітей хворих на дифузний еутиреоїдний зоб даний показник становить 29%-вище
середнього ,у 71%-школярів він є нижче середнього.
Таким чином ,йододефіцит в ендемічному регіоні знижує показник розумового розвитку школярів.
Причому,слід відмітити ,що найбільш яскраво цей кореляційний зв`язок було виявлено у молодшій віковій
категорії (6 р.)і в старшій віковій категорії (15-16 років),та підвищення цього показника в групі школярів 7-ми
років та середній віковій групі (13-14 р.),що характеризує хвилеподібний характер цього кореляційного
зв`язку.
28