Збірник тез XVI Міжнародно медичного конгресу студентів та ...

Битюков Дмитрий, Берест Евгений, Крюк Юрий, Золотухин Сергей
РАССТРОЙСТВА ГИПОТАЛАМО-ГИПОФИЗАРНО-НАДПОЧЕЧНИКОВОЙ СИСТЕМЫ В ЗАВИСИМОСТИ
ОТ ТИПА ТЕЧЕНИЯ ПОСТТРАВМАТИЧЕСКОЙ РЕАКЦИИ ПРИ РАЗВИТИИ ГНОЙНО-ВОСПАЛИТЕЛЬНЫХ
ОСЛОЖНЕНИЙ
Кафедра патофизиологии
Научный руководитель: д-р мед.наук, профессор Ю.Я. Крюк
Донецкий национальный медицинский университет
г. Донецк, Украина
Цель исследования: установление механизмов расстройств функционирования ГГНС при развитии
гнойно-воспалительных осложнений с шоковым несмертельным и нешоковым типом посттравматической
реакции.
Результаты. В начале посттравматической реакции имело место повышение активности этой
системы, а затем снижение, снижение происходило вплоть до гибели животных. У крыс с шоковым
несмертельным типом фаза активации была выражена сильнее, чем у крыс с нешоковым типом
посттравматической реакции, и крысы этого типа гибли раньше. Второй тип посттравматической реакции,
для которого был характерен более продолжительный период жизни, являлся в энергетическом плане
более выгодным для животных. Нарушение функционирования ГГНС проявлялось как в центральном звене
– на уровне гипоталамуса и гипофиза, так и на уровне периферии – в надпочечниках. Раньше всего
изменения обнаруживались на уровне гипоталамуса и биосинтеза минералокортикоидов, а затем
глюкокортикоидов в надпочечниках. Уровень кортикостерона и альдостерона в плазме крови сохранялся на
высоком уровне как за счет высокой активности центрального звена ГГНС, так и в результате нарушения
утилизации стероидных гормонов тканями периферии. Степень утилизации глюко- и минералокортикоидов
этими тканями была различной. Вероятно, в наибольшей степени утилизация гормонов нарушалась при
выраженной централизации кровотока в этих органах. Истощение синтеза КРФ и АКТГ в центральном звене
ГГНС являлось начальным звеном расстройств регуляции функций ГГНС. Следует ожидать, что активация
центральных отделов ГГНС с помощью фармакологических средств будет способствовать увеличению
продолжительности жизни травмированных животных.
Богонюк Божена
СТРУКТУРНІ ЗМІНИ НИРОК У БІЛИХ ЩУРІВ ІЗ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНИМ ТИРЕОТОКСИКОЗОМ
Кафедра внутрішньої медицини №1
Науковий керівник: д-р мед. наук, проф. Пасєчко Н. В.
ДВНЗ «Тернопільський державний медичний університет імені І.Я.Горбачевського»
м.Тернопіль, Україна
Вступ: Значний ріст захворювань щитоподібної залози (ЩЗ) визначає підвищений інтерес дослідників
до вивчення впливу тиреоїдних гормонів на обмінні процеси в клітинах органу ,зокрема нирок при ураженні
щитоподібної залози зміни їх функціонального стану.
Методи та матеріали. Дослідження виконано на 24 статевозрілих нелінійних безпородних самцях білих
щурів з масою тіла 150-220г.Тварини були поділені на 2 групи по 12 тварин у кожній. 1 група –тварини із
модельованим тиреотоксикозом, 2 група- контрольна. Забір матеріалу для електронно-мікроскопічного та
морфологічного дослідження проводили на 14 добу від початку експерименту , за загальноприйнятими
методиками.
Результати:При гістологічному дослідженні тканини нирки експериментальних тварин було виявлено
структурні зміни в нирці ,які характеризувались розширенням окремих клубочків у кірковому шарі , їх капсула
частково стоншувалась. Просвіт капілярів не візуалізувався за рахунок їх звуження та дистрофічних змін
ендотеліоцитів. Окремі клубочки зморщувались, інші – дещо розширювались за рахунок накопичення
серозного ексудату в просвіті капсули та проліферативних змін структур самого клубочка. В окремих
ділянках кіркової речовини мали місце колабовані клубочки поряд із вираженими дистрофічними змінами у
канальцевому апараті. Лімфо-гістіоцитарна інфільтрація строми виражена слабо.Просвіти проксимальних і
дистальних канальців в переважній більшості розширювались, містили помірну кількість серозного ексудату
та поодинокі еритроцити. Просвіти проксимальних прямих канальців на окремих ділянках звужувалися за
рахунок помірних дистрофічних змін епітелію. Поряд із цим ,епітелій перебував у стадії вакуольної
дистрофії, що призводило до збільшення його розмірів, особливо цитоплазми. Ядра епітеліоцитів
візуалізувались у всіх клітинах, але були розміщені атипово. Судини середнього калібру розширювались та
були повнокровними.
Висновок: При експериментальному тиреотоксикозі в нирці на фоні порушення мікроциркуляції
розвивались дистрофічні зміни структурних компонентів канальцевого апарату .
178