Збірник тез XVI Міжнародно медичного конгресу студентів та ...

Дябкин Евгений
ВОЗМОЖНОСТИ ИСПОЛЬЗОВАНИЯ ИНТЕГРАЛЬНЫХ ГЕМАТОЛОГИЧЕСКИХ ПОКАЗАТЕЛЕЙ
ДЛЯ ОЦЕНКИ СТЕПЕНИ ТЯЖЕСТИ СОСТОЯНИЯ БОЛЬНЫХ ПЕРИТОНИТОМ
Кафедра общей хирургии
Научный руководитель: д-р мед. наук, проф. Ю.С. Винник
ГБОУ ВПО «Красноярский государственный медицинский университет им. проф. В.Ф. Войно-Ясенецкого»,
г. Красноярск, Россия
Проблема лечения перитонита является одной из самых сложных в неотложной абдоминальной
хирургии. Данная патология встречается у 15-20% больных, а летальность составляет 25–30 %.
Цель: исследование интегральных гематологических показателей (ИГП) у больных перитонитом на
фоне ургентной патологии.
Материал и методы: В ходе исследования проводился ретроспективный обзор 100 историй
болезней больных перитонитом, находящихся в первом хирургическом отделении Дорожной клинической
больницы за период с 2006 по 2009 год. Выявлено, что лица женского пола составили 42%, мужского - 58%.
Возрастной состав больных перитонитом - от 18 до 73 лет. Проведен анализ ИГП при поступлении, на
первые, третьи, пятые, седьмые сутки после оперативного вмешательства и на момент выписки.
Достоверные отличия были выявлены при оценке лейкоцитарного индекса интоксикации по Кальф-Калифу
(ЛИИ1), лейкоцитарного индекса интоксикации по Островскому (ЛИИ2), абсолютного лимфоцитоза (АЛ),
индекса соотношения сегментоядерных нейтрофилов к лимфоцитам (ИСЛ), индекса соотношения
нейтрофилов к лимфоцитам (ИСНЛ), индекса соотношения лейкоцитов к скорости оседания эритроцитов
(ИЛСОЭ), индекса соотношения лейкоцитов к гранулоцитам (ИЛГ).
Результаты: На момент поступления у больных замечено повышение ЛИИ1 до 2,7±0,32, ЛИИ2
повысился до 4,11±0,47, АЛ-256,16±15,97, ИСЛ-5,22±0,58, ИСНЛ-6,52±0,76, ИЛСОЭ-1,6±0,17, ИЛГ 0,32±0,02
в сравнении с нормой. Пик увеличения показателей приходится на третьи сутки после оперативного
вмешательства: ЛИИ1-3,16±0,3, ЛИИ2-3,94±0,35, АЛ-163,17±13,44, ИСЛ-5,2±0,67, ИСНЛ-5,59±0,7, ИЛСОЭ-
1,29±0,11, ИЛГ-0,35±0,05. В дальнейшем ИГП постепенно снижаются, и на момент выписки приближаются к
нормальным: ЛИИ1 2,02±0,58, ЛИИ2 3,22±0,47, АЛ 186,2±25,32, ИСЛ 3,59±0,6, ИСНЛ 3,8±0,61, ИЛСОЭ
1,10±0,05, ИЛГ 0,17±0,04.
Выводы: Использование ИГП для оценки степени тяжести состояния больных при перитоните
является удобным, достоверным и прогностически значимым способом.
Зощук Богдан, Хілько Ірина
ПРО ЗНАЧЕННЯ ВНУТРІШНЬОЧЕРЕВНОГО ТИСКУ В АБДОМІНАЛЬНІЙ ХІРУРГІЇ
Кафедра хірургії ФПО
Науковий керівник: канд. мед.наук, доц. Бенедикт В.В.
ДВНЗ «Тернопільський державний медичний університет імені І.Я. Горбачевського»
м. Тернопіль, Україна
При лікуванні хірургічних захворювань органів черевної порожнини важливе значення має
дослідження внутрішньочеревного тиску (ВЧТ). Метою нашої роботи було вивчення ВЧТ у хворих після
операції для можливого прогнозування перебігу захворювання і покращення результатів хірургічного
лікування.
У 27 хворих на гострий і хронічний холецистит, післяопераційні вентральні грижі, гострий поширений
перитоніт проведено дослідження ВЧТ. Цей показник ми визначали непрямим методом згідно
рекомендаціям Всесвітнього товариства з вивчення внутрішньочеревної гіпертензії (WSACS) шляхом
визначення його в сечовому міхурі за I. Kron et al. (1998), M. Cheatham et al. (1998). Дослідження проводили
на першу – третю добу після операції. При аналізі результатів було виявлено, що у хворих після
холецистектомії ВЧТ на першу добу після операції склав (11,33±0,35) мм рт. ст., на другу-третю –
спостерігалося його суттєве зниження до нормальних показників. У пацієнтів після операцій з приводу
післяопераційних вентральних гриж на першу добу ВЧТ був (23,12±0,64) мм рт. ст. і тільки при відновленні
пасажу по травному каналу відбувалась нормалізація досліджуваного показника. У хворих з ургентною
патологією динаміка ВЧТ залежала не тільки від перебігу основної патології, часу відновлення моторноеакуаторної
функції травного каналу, але й від виду операції. Так, у хворого на гострий поширений перитоніт
при накладані лапаростоми ВЧТ наближався до норми навіть при наявності післяопераційного парезу.
Таким чином, включення в протоколи лікування хворих на хірургічну абдомінальну патологію
дослідження внутрішньочеревного тиску дозволяє прогнозувати перебіг захворювання і попередити можливі
ускладнення.
43