Збірник тез XVI Міжнародно медичного конгресу студентів та ...

Любеля Ю., Максимчук Н.
МЕТОД МЮЛЛЕР-МАТРИЧНОГО АНАЛІЗУ ЛАЗЕРНИХ ЗОБРАЖЕНЬ МІОКАРДА В ДІАГНОСТИЦІ
ГОСТРОЇ КОРОНАРНОЇ НЕДОСТАТНОСТІ
Кафедра судової медицини та медичного правознавства
Науковий керівник – О.Я. Ванчуляк
Буковинський державний медичний університет
м. Чернівці, Україна
Діагностика гострої коронарної недостатності (ГКН) в практиці судово-медичного експерта є досить
складним завданням, тому на сьогодні обґрунтовують доцільність використання методу лазерної
поляриметрії. Разом з тим головною причиною смерті в Україні залишається патологія серцево-судинної
системи, зокрема ГКН. Враховуючи складність встановлення даної причини смерті та її поширеність,
надзвичайно необхідним є розробка методів виявлення змін міокарда людину при ГКН.
Метою нашої роботи було дослідження структури міокарда людини за умов ГКН за допомогою
Мюллер - матричного аналізу.
Дослідження гістологічних зрізів міокарду проводилося лазерним поляриметром з наступним
аналізом отриманих результатів програмою MathLab 6. Обґєктом дослідження були дві групи зрізів міокарда
людей: перша - від померлих внаслідок ГКН (50 зразків), друга – контрольна група (55 зразків).
Установлені наступні діапазони відмінностей між статистичними параметрами розподілів: середнє
(відмічене зменшення у 5 разів), дисперсія (збільшення у 3,34 рази), асиметрія (збільшення у 1,94 рази) і
ексцес (збільшення у 2,2 рази).
З одержаних даних експериментальних досліджень статистичної структури розподілів кількості
екстремальних значень фазового елементу матриці Мюллера тканини міокарду обох типів випливає
об‘єктивна можливість диференціації причини настання смерті і діагностики ГКН.
Мeльник Анжeліка
ПАТОМОРФОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ТУБЕРКУЛЬОЗУ ПЛЕВРИ
(ЗА ДАНИМИ ДОСЛІДЖЕНЬ ПЛЕВРОБІОПТАТІВ)
Інститут клінічної патології
Науковий керівник – к.м.н. Кузик П.В
Львівський національний медичний університет імeні Данила Галицького
м. Львів, Україна
Актуальність. В умовах сучасної епідемії туберкульозу в Україні перебіг інфекції супроводжується
частим ураженням плеври.
Мета роботи. Вивчити морфологічні особливості туберкульозу плеври за даними торакоскопій з
наступним гістологічним дослідженням плевробіоптатів.
Матеріали і методи. За 7 років (2004-2010р.) ретроспективно і проспективно досліджено 58
плевробіоптатів пацієнтів з туберкульозним плевритом. Матеріал плевробіопсій був отриманий при
діагностичній торакоскопії і відеоторакоскопії в клініці торакальної хірургії Львівського регіонального
фтизіопульмунологічного центру.
Методами дослідження плевробіоптатів були: стандартне гістологічне дослідження тканин,
зафарбованих гематоксилін-еозином; гістобактеріоскопічне дослідження методами: Ціля-Нільсена і Шморля;
гістохімічне дослідження: метод Вейгерта-Вангізона; електронномікроскопічне дослідження; ПЛРдослідження.
Результати. Проаналізовані клінічні, патоморфологічні дані і анамнез захворювання трьох груп
туберкульозних плевритів: 1) гострий плеврит (тривалість захворювання від 1 тижня до 1–1,5 місяця); 2)
затяжний плеврит (тривалість від 2 до 4 місяців); 3) хронічний плеврит (тривалість патології більше 5–6
місяців). Для гострого туберкульозу плеври характерні обширні вогнища казеозного некрозу, дифузна
лімфоцитарна інфільтрація, відсутній склероз. При затяжному туберкульозі плеври виявлено наступні
морфологічні ознаки: інкапсуляція гранульом, грануляційна тканина, розростання сполучної тканини
помірної виразності. У хворих з хронічним туберкульозом плеври спостерігались: виражений склероз
плеври, дрібновогнищеві лімфоцитарні інфільтрати, невелика кількість гранульом та вогнищ казеозного
некрозу.
Висновок. Патоморфологічні зміни при туберкульозі плеври визначаються тривалістю та
особливостями перебігу туберкульозної інфекції. Ефективним методом діагностики туберкульозних
плевритів є патоморфологічне дослідження плевробіоптатів, отиманих при торакоскопічних операціях.
231